У сучасних реаліях багато пар обирають спільне життя без укладення офіційного шлюбу, що створює низку правових ризиків, зокрема у сфері майнових відносин. За статтею 74 Сімейного кодексу України, якщо чоловік та жінка живуть разом, майно, набуте протягом спільного проживання, вважається спільною сумісною власністю – за умови, що інше не передбачено письмовим договором.
Проте, у випадку розірвання стосунків практично важко довести, що певні активи належать обом партнерам. Щоб уникнути судових суперечок і гарантувати захист майнових інтересів, Міністерство юстиції радить укласти договір про спільне проживання. Такий документ може містити:
- Дату початку спільного проживання.
- Визначення правового режиму майна, набутого протягом життя разом.
- Умови користування майном, що належить як спільній сумісній власності, або окремо чоловіку чи жінці.
- Порядок розподілу майна у разі розірвання стосунків.
Хоча нотаріальне посвідчення не є обов’язковим, його оформлення має численні переваги. Нотаріус допомагає скласти проект договору, дає правові роз’яснення, перевіряє відповідність документу законодавчим вимогам і переконується, що обидві сторони однаково розуміють умови та наслідки правочину.
Оформлення договору про спільне проживання – це ефективний спосіб забезпечити юридичний захист майнових прав та уникнути тривалих судових суперечок у майбутньому.
Джерело: Міністерство юстиції
