Андрій Нєбитов: «Поліція під обстрілами, поїздка до США та чи варто легалізувати зброю»

БЛОК 1

Ваша служба в Національній поліції була складною до початку війни, але з її початком ситуація змінилася. Які найбільші виклики ви зустріли, працюючи в умовах війни?

Найбільший виклик для всіх українців – війна, про яку ми лише читали у книжках, чули з розмов наших дідусів і бабусь, яку бачили в художніх фільмах. Коли війна прийшла в нашу країну, поліцейські почали виконувати нові, невластиві їм функції, швидко приймати рішення й з Силами безпеки та оборони виконувати завдання щодо захисту України. Найголовніші з них – це протидія диверсантам, незаконному обігу зброї, запобігання терористичним актам.

Десятки тисяч поліцейських несуть службу, пов’язану з відсіччю збройної агресії рф, – як у складі бойових бригад Нацполіції «Лють», «Хижак», КОРД, стрілецьких батальйонів, так і виконуючи поліцейські функції у прифронтових регіонах. Зокрема – евакуація людей з зони бойових дій, допомога пораненим на місцях ракетних ударів.

Ми взяли на себе додаткові обов’язки, щоб захистити людей від головного ворога, росії, повернути мир, зберегти Державу.

В умовах війни вам, ймовірно, доводиться працювати понаднормово та бути в постійному стресі. Як вдається зберігати моральний дух і ефективність в роботі?

Вже четвертий рік іде повномасштабна війна. Сьогодні в постійному стресі живуть всі українці. Під час війни підтримувати психологічну та фізичну форму мені допомагають тренування.

Під час важких періодів, як ви знаходите час для себе та своєї родини? Як балансувати службу і особисте життя?

Більшість часу я вже багато років віддаю своєму свідомому вибору – роботі. Насправді цього балансу немає і навряд чи він взагалі можливий на роботі в поліції, на мою думку. Мої рідні розуміють особливості моєї професії та підтримують мене. Вони знають, що сім’я – для мене найдорожче за все, але я давав присягу.

Яким чином ви вважаєте, що служба в умовах війни змінила вашу особистість чи підхід до життя та роботи?

Війна змінила нас усіх. Змінились наші цінності. Кожен ковток повітря, кожна хвилина, проведена поруч із близькими, – дорогоцінні.  Як і всі, я більше не відкладаю важливе на потім. Якщо казати добре слово – то одразу. Що ж до роботи – то хочеться встигнути якнайбільше. Втілити всі ідеї щодо безпеки, зробити Україну, наскільки це можливо в умовах війни, – найбезпечнішою, найсильнішою.

БЛОК 2

Нещодавно в Україні активно обговорюється питання легалізації вогнепальної зброї для цивільних. Як ви оцінюєте цю ініціативу з точки зору безпеки?

Сьогодні ми обираємо те, якою буде наша безпека завтра.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко наголошував, що Міністерство позитивно розглядає цю можливість, але хочу підкреслити, що зброя у нас легалізована. Сьогодні людина може придбати зброю для захисту свого будинку. Якщо мова йде про короткоствольну зброю, то є позиція Міністерства, що ми підтримуємо цей законопроєкт, але за умови забезпечення певних безпекових заходів.

МВС удосконалює контроль за обігом зброї та працює над наближенням його до міжнародних стандартів. Серед важливих кроків — запуск Єдиного реєстру зброї та його інтеграція із застосунком Дія, продовження ініціативи з добровільного декларування зброї, проведення інформаційних кампаній.

Слід зазначити, що підрозділи Національної поліції будуть реагувати на будь-які виклики та зміни. Після війни повинен пройти певний період для підготовки якісної нормативно-правової бази щодо регулювання цього питання. Потрібна підготовка місць навчання для власників зброї, місць зберігання зброї, культури поводження з нею, щоби мінімізувати можливі негативні наслідки.

Які позитивні аспекти ви бачите у легалізації зброї? Чи може це допомогти у стримуванні злочинності та підвищенні безпеки громадян?

Головним критерієм легалізації зброї є безпечне поводження з нею. Ми реалізуємо запит частини суспільства на володіння короткоствольною зброєю. Чи може це допомогти у стримуванні злочинності та підвищенні безпеки громадян? Це дискусійне питання, яке потребує глобального вивчення міжнародного досвіду. Досвід інших країн демонструє, що вільний обіг зброї не завжди призводить до зниження рівня злочинності. Натомість важливу роль відіграють культура поводження зі зброєю, ефективна система контролю та відповідальність власників. Тому питання легалізації має бути вирішене з урахуванням реальних загроз і належних запобіжних заходів.

У США – один із найвищих рівнів володіння зброєю у світі, проте також фіксується високий рівень насильницьких злочинів, включаючи масові розстріли. Дослідження Американської асоціації громадського здоров’я  виявило, що штати, де зброєю володіють найбільше людей, мають вищий рівень вбивств. Згідно з даними міжнародних організацій та офіційної статистики, у США приблизно 120 одиниць зброї на 100 громадян, що співвідноситься з високим рівнем смертності від вогнепальної зброї.

Сьогодні в Україні утримується стабільна криміногенна обстановка. У 2024 році зареєстровано 306 розбійних нападів, 289 з яких розкрито. З використанням вогнепальної зброї вчинено тільки 22. З початку 2025 року зареєстровано 109 розбійних нападів, розкрито 104, з вогнепальною зброєю вчинено 12 (дані станом на 12.05.2025). У нас немає важкої криміногенної ситуації, коли при нападі треба застосовувати зброю. Зброєю потрібно володіти відповідально, аби вона не створювала додаткової загрози.

На спільному експертному обговоренні МВС та ОБСЄ, щодо протидії незаконному обігу зброї, боєприпасів та вибухонебезпечних речовин в Україні, Голова Національної поліції України Іван Вигівський підкреслив, що питання декларування зброї має важливе значення для безпеки не лише України, а й усієї Європи. Він повідомив, що до підрозділів Нацполіції звернулися 6350 громадян, які задекларували майже 7 тисяч одиниць вогнепальної зброї.

Як поліція ставиться до ідеї створення бази власників зброї з можливістю відстеження її переміщення та використання?

У нас зараз є електронний реєстр власників зброї. Звичайно, він буде розвиватись та вдосконалюватись. Наступний крок – Держава в смартфоні, коли дозвіл на зброю є в Дії, це сучасно та зручно.

Поліція постійно працює над покращенням та модифікацією єдиного реєстру, що дозволить:

• відстежувати законність придбання та використання зброї;
• оперативно реагувати на можливі загрози та інциденти;
• контролювати стан власників та їхню відповідність критеріям, навіть після отримання дозволу;
• майже унеможливити перехід зброї в незаконний обіг.

Яка ваша особиста думка щодо права громадян на самозахист зі зброєю? Чи може це стати ефективним способом боротьби зі злочинністю?

Будь-яка людина має право на самозахист, у тому числі за допомогою зброї. Але кожен власник зброї несе відповідальність й повинен розуміти де й при яких обставинах зброю можна застосовувати. Це вже його персональна відповідальність.

Що каже закон про застосування зброї для самооборони:

• Конституція України гарантує кожному право на захист свого життя та здоров’я (ст. 27).
• Кримінальний кодекс України (ст. 36) дозволяє застосування сили, у тому числі зброї, у межах необхідної оборони, якщо є реальна загроза життю чи здоров’ю. (Так, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання.)

Фактично, законодавство України визначає, що цивільна вогнепальна зброя не призначена для повсякденного самозахисту, її використання можливе лише в умовах крайньої необхідності.

Питання самозахисту є фундаментальним правом кожного громадянина. В умовах війни та зростання загроз питання володіння зброєю набуває ще більшої актуальності. Водночас слід пам’ятати, що ефективна боротьба зі злочинністю базується не лише на доступі до зброї, а й на превентивних заходах, роботі правоохоронців, місцевих органів влади і відповідальності суспільства.

Власність на зброю – це не лише право, а й велика відповідальність. Тому поліція виступає за врегульований, контрольований процес, який врахує всі можливі ризики та забезпечить максимальну безпеку громадян.

БЛОК 3

Наскільки змінилася робота кримінальної поліції після початку війни? Які завдання стали пріоритетними?

З початком повномасштабної війни суттєво збільшилось навантаження на всіх напрямах роботи поліції. Ми опинилися перед безпрецедентними викликами, які вимагали швидкої адаптації як структури, так і методів нашої роботи.

Поліцейські стали воїнами, які знищують ворога, звільняють населені пункти та виконують бойові завдання, не властиві правоохоронцям у мирний час.

Ще один наш пріоритет – фіксація та документування російських воєнних злочинів, які вражають своєю жорстокістю. Це доказова база не лише для українських судів, а й для міжнародних трибуналів.

Сьогодні, окрім основного завдання – боротьби зі злочинністю,  оперативники кримінальної поліції виконують завдання у складі бойової бригади «ЛЮТЬ» та стрілецьких батальйонів, запобігають терактам, затримують диверсантів і зрадників, шукають зниклих безвісти, ідентифікують загиблих, допомагають пораненим, евакуюють людей у складі спецпідрозділу «Білий янгол» та протидіють внутрішньому ворогу, який намагається скористатися ситуацією. Кримінальна поліція проходить тонкою синьою лінією між суспільством і злочинним світом.  Ця робота потребує не лише професіоналізму, а й людяності та великої витримки.

Кінологи Національної поліції України шукають загиблих під завалами, допомагають у розмінуванні, виявленні наркотиків, зброї та вибухівки. З’явились практики каністерапії, за допомогою яких ми підтримуємо ветеранів, їхнє ментальне та психологічне здоров’я. Сьогодні поліцейський – це не просто охоронець порядку. Це – захисник життя.

Чи довелося поліції адаптувати свої методи роботи через зміну криміногенної ситуації в країні? Які нові виклики з’явилися?

Так, війна внесла суттєві корективи у криміногенну ситуацію, і поліція оперативно адаптувала як підходи, так і ресурси для ефективного реагування на нові загрози.

Одним із нових викликів стала боротьба з диверсійно-розвідувальними групами ворога. Ми маємо справу зі спробами дестабілізувати ситуацію зсередини, зокрема через підпали автомобілів військових, релейних шаф, об’єктів критичної інфраструктури. Фіксуються випадки терактів, спрямованих як проти військовослужбовців, так і проти поліцейських.

З початку 2025 року в Україні вчинено:

• підпали автотранспорту військовослужбовців – 94 факти,
  розкрито – 52;
• підпали релейних шаф – 80, розкрито 54.
  За вчинення вказаних злочинів затримано 106 осіб. Щонайгірше – серед них 26 неповнолітніх. (Дані станом на 12.05.2025)

Терористичні акти – 36, розкрито – 31, з яких відносно
поліцейських – 9. Правоохоронці попередили 18 терористичних актів у цьому році (дані станом на 12.05.2025).

Це свідчить про те, що ворог намагається зруйнувати безпеку всередині держави, підірвати довіру до органів державної влади, спровокувати паніку серед населення та вчинити хаос.

Поліція працює в небезпечних умовах — під обстрілами, в окупованих або прифронтових територіях. Наскільки змінилася робота поліції після початку війни?

Після 2022 року робота поліцейських стала ще більш небезпечною. По-перше, поліція тепер воює на передовій, пліч-о-пліч з військовими. З числа діючих поліцейських створено бригади, які знищують окупантів та тримають фронт на найгарячіших напрямках.   

Поліцейські заходять на деокуповані території, проводять стабілізаційні відпрацювання. Виявляють агентів ворога, диверсантів, беруть участь в розмінуванні.

На прифронтових територіях, поліцейські виконують весь свій функціонал під щоденними ударами. Документування наслідків обстрілів, евакуація цивільних, допомога пораненим. Усе це щосекундний ризик життям, бо там  ворог бачить кожен твій рух і прицільно б’є по екіпажах  – бомбами, дронами, касетами. Більшість будівель поліції розбиті, співробітники працюють з укриттів, постійно змінюють локації.

Велика загроза і біля фронту, і в мирних містах  – повторні удари росії по місцях прильотів. У момент, коли іде порятунок людей, росіяни підло вбивають рятівників, залишаючи цивільних без допомоги, на смерть…

Хочу підкреслити, що всі американські поліцейські, з якими я спілкувався на поліцейському форумі у Флориді, були здивовані мілітаристськими функціями поліції, нашою щоденною роботою.

Які злочини стали більш поширеними в умовах війни? Чи є зростання рівня насильницьких злочинів, шахрайства, незаконного обігу зброї?

Ми фіксуємо зростання деяких видів злочинів.

Одним із найбільших викликів є незаконний обіг зброї та вибухівки. Поліція системно протидіє цьому явищу – щодня вилучає арсенали, виявляє канали збуту, запобігає злочинам, які могли б мати трагічні наслідки.

Звертаю вашу увагу на результати вилучення зброї та вибухівки до повномасштабного вторгнення та після 2022 року. Щоб ви розуміли масштаби вилучення зброї.

Наприклад, у 2021 році вилучено 156 одиниць автоматичної зброї, в 2022-му – 1581, 2023 – 1567, 2024 – 1721, а вже за три місяці 2025-го правоохоронці вилучили з незаконного обігу 330 одиниць такої зброї.

Гранати:  в 2019 – 2564 одиниці, у 2024 році – 16 101 і вже в цьому році – 5036. Більше, ніж за весь 2019 рік.  

Гранатомети: за весь 2019 рік було вилучено 107 одиниць, а за цей рік – вже 186 одиниць (дані станом на 12.05.2025).

Окремо хочу зауважити, що підрозділи кримінальної поліції продовжують здійснення оперативно-розшукової діяльності, направленої на викриття осіб, причетних до незаконного збуту зброї.

У 2020 році задокументовано 157 фактів незаконного збуту вогнепальної зброї, і тепер: у 2022-му – 227, у 2023- 695, 2024 – 981. Це факти намагання людей нелегально продати цю зброю. І ми розуміємо об’єктивні чинники такого зростання злочинної діяльності. Ось так війна і кількість зброї впливають на її незаконний обіг.

Також ми спостерігаємо зростання випадків шахрайства – особливо в інтернеті. Люди шукають допомогу, гуманітарні ресурси, житло – і цим користуються зловмисники. Часто злочинці маскуються під волонтерів або навіть військових. Тому ми закликаємо громадян бути особливо уважними, а ми зі свого боку – оперативно реагуємо на такі злочини і проводимо широку інформаційну кампанію щодо цифрової безпеки.

Бачимо й нові форми злочинності – колабораціонізм, диверсії, погрози ЗСУ та поліції, спроби дестабілізації громадського порядку. Ворог працює не лише на фронті –  але й в тилу, через кримінал, через страх, через тиск. І ми протидіємо цьому щодня.

Так, часи важкі. Але поліція – на своєму місці. Ми бачимо загрози, реагуємо швидко і рішуче і робимо все, щоб українці – навіть у цих умовах – почувалися захищеними.

БЛОК 4

Нещодавно Ви відвідали США. Про що йшла мова на зустрічах із представниками американських правоохоронних органів? Чи вдалося досягти якихось конкретних домовленостей?

Моє відрядження відбулось на запрошення та за рахунок американського філантропа Говарда Баффета, який допоміг Україні на суму близько 1 млрд доларів з власних коштів. В листопаді 2022 року, коли ми познайомились, Говард пообіцяв побудувати поліцейське відділення у Бородянці.  

Говард дотримався свого слова, й до третьої річниці звільнення Київщини Національна поліція України й Бородянська громада отримали повністю готовий поліцейський офіс з підвищеним захистом, побудований за міжнародними стандартами з дотриманням прав людини, принципів інклюзивності, безбар’єрності та безпеки в умовах війни.

На фінальній стаді, за підтримки філантропа й будівництво нового кінологічного центру. Адже Говард тривалий час був шерифом у рідному штаті Іллінойс і дуже любить кінологію.

Говард дуже хотів, щоб я побачив роботу американської поліції. Завдяки йому мені вдалось ознайомитись із тренувальним Bolek-центром і специфікою  підготовки копів в академії поліції. Під час відрядження я відвідав поліцейську конференцію, де розповів про роботу українських поліцейських під час війни. Я відчув підтримку офіцерів поліції США та Канади, яких я зустрів. Також побачив роботу шерифа та нью-йоркських поліцейських: від райвідділу і до зустрічі з комісаром поліції міста Джессікою Тіш.

Що з досвіду роботи американських поліцейських, на вашу думку, можна було б запровадити в Україні?

Американці давно зрозуміли, що сучасні розвинуті системи відеоспостереження на дорогах – це безпека та комфорт для кожного громадянина. Це те, чого ми прагнемо і в Україні.
У Нью-Йорку – 70 000 камер тільки поліцейських, більше ніж у всій нашій державі. Вони розглядають системи відеоспостереження, як безпеку та своєчасну допомогу. Також поліція додатково має доступ до відео з магістральних доріг, комерційних та транспортних мереж, навчальних закладів.

Сподобалась діяльність патрульної поліції, у них діє спрощений механізм документування розслідування кримінальних проваджень. Наприклад, зупинивши зловмисників з наркотиками, патрульна поліція оформлює вилучення та направляє справу до суду. У нас патрульна поліція в разі виявлення заборонених речовин викликає слідчо-оперативну групу (тобто поліція викликає поліцію), проводиться відповідний огляд. В Америці всі процеси значно спрощені та більш ефективні, збережено людський ресурс.

Сподобалось, що в них є шерифи – виборча посада. Громада обирає собі шерифа і забезпечує його матеріально-технічною базою. Окрім поліції міста та штату, є шериф і його команда. Познайомився з Майком, шерифом Волусії у Флориді,  у нього в розпорядженні – гелікоптер і десятки потужних позашляховиків, тренінговий центр, спецназ – всі умови для несення служби. Шериф перебуває у постійній комунікації з громадою, спілкується у соцмережах та навіть має свою телевізійну програму й люди довірять йому. Для них безпека – важлива.

Як візит вплинув на ваші погляди щодо подальшого розвитку правоохоронної системи в Україні? Чи є щось, що вас особливо вразило у роботі поліції США?

Я отримав нові знання й новий цікавий досвід. Казати зараз про реформу правоохоронних органів я вважаю недоречним. У нас буде повоєнний період. І лише тоді, коли буде визначено концепцію подальшого розвитку нашої держави, можна буде вирішувати, яка є необхідність у реформуванні правоохоронних органів України. Всі ці державні зміни ми можемо вирішити лише в повоєнний період. Тому ми всі живемо тут і зараз, боремось за майбутнє України, за найкращу країну для своїх дітей.