13 жовтня 2025 року Рахункова палата ухвалила звіт за результатами аудиту реалізації експериментального проєкту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Про це повідомила пресслужба відомства.
Проблеми у виконанні державного проєкту
Аудитори зазначають, що в умовах війни стабільна робота енергосистеми є питанням національної безпеки, однак проєкт із відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури виявився неефективним.
Уряд запровадив цей експериментальний проєкт після масованих атак Росії у 2023–2024 роках. Його координатором стало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.
Із передбачених 35,9 млрд грн фінансування фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано лише 18,71 млрд грн.
Виявлені порушення
За висновками аудиторів, проєкт мав недосконалу систему моніторингу, неповний аналіз ризиків і слабку координацію між виконавцями.
Зокрема:
не були оцінені реальні потреби та обсяги ресурсів; не визначено чіткі показники ефективності; не прописано ролі учасників і механізми взаємодії; фінансування здійснювалось із нестабільних джерел.
Також вказано, що Агентство відновлення не є профільним у сфері енергетики та не мало достатнього досвіду у створенні інженерних рішень для захисту критичної інфраструктури.
Проєкт реалізовувався за процедурою «проєктуй — будуй», яка не має чіткого законодавчого регулювання. Це дозволило підрядникам одночасно виконувати функції проєктувальника, експерта й наглядача, що знизило прозорість і конкурентність закупівель. Більшість робіт при цьому залишилися незавершеними.
Недобудовані укриття й завищені ціни
Аудит показав, що готовність захисних споруд від дронів становила менше 75%, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту — менше 25%.
Крім того, виявлено завищення договірних цін і вартості робіт, а також необліковані боргові зобов’язання регіональних Служб відновлення.
Рекомендації Рахункової палати
Аудитори рекомендували:
Уряду — розробити нормативно-правові акти для впорядкування реалізації та звітування експериментальних проєктів; Мінрозвитку — внести зміни до кошторисних норм; Агентству відновлення — створити систему моніторингу, провести аналіз цін і скласти план завершення проєктів.
Також регіональні служби мають скоригувати договірну вартість і кошторисну документацію.
Часткове усунення недоліків
У процесі аудиту частину порушень уже усунено:
знижено завищену вартість робіт на 2,38 млн грн; скориговано договірні ціни на 27,5 млн грн; повернуто частину невикористаної міжнародної допомоги на баланс держави.
Рахункова палата наголосила, що врахування виявлених недоліків є критично важливим для уникнення системних помилок під час реалізації нового урядового проєкту із захисту енергетичної інфраструктури.
Джерело: Рахункова палата
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
