8 листопада редакція “Окремої Думки” відвідала Форум молодих юристів 2025 у якості інформаційного партнера заходу. Ми щиро вдячні Раді молодих юристів України за запрошення та віримо, що наша співпраця буде плідною та багаторічною.


Атмосфера форуму приємно вражала: серед учасників – значна кількість молоді, студенти юридичних факультетів, які активно долучалися до дискусій та ставили запитання спікерам. Це не може не радувати, адже свідчить про зростання інтересу молодого покоління до актуальних правових викликів, з якими стикається сучасна Україна на шляху до європейської інтеграції.
Захід розпочався з хвилини мовчання в пам’ять загиблих захисників та захисниць України – символічний жест, що нагадує про контекст, у якому відбувається трансформація вітчизняної правової системи.
З вітальним словом до учасників звернулися представники ключових державних інституцій та професійних організацій: Которобай Євген (голова Ради молодих юристів України), Смокович Михайло (голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), Євстігнєєв Андрій (член Центральної виборчої комісії), Ференc Олена (заступник Міністра юстиції України), Фархадов Фархад (заступник Міністра у справах ветеранів України), Бутенко Андрій (голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти) та Герасименко Олександр (президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень).
Правосуддя на шляху до Європи
Перша сесія об’єднала суддів Верховного Суду та представників Офісу Президента для обговорення євроінтеграційних викликів українського правосуддя. Модераторкою виступила Елеонора Ємець, адвокат та керівник практики White-Collar Crime АО Ader Haber.

Віктор Дубовик, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента, окреслив загальні виклики розвитку правосуддя в умовах євроінтеграції. Судді Верховного Суду Дмитро Гудима та Олег Ткачук детально проаналізували практичні проблеми імплементації європейських стандартів та взаємодію національної судової системи з Європейським судом з прав людини та Судом ЄС. Особливу увагу привернула доповідь Євгена Петрова про нову роль судді як інтерпретатора права в добу євроінтеграції, а Володимир Хоменко, адвокат АО АФ Грамацький і Партнери, підняв питання застосування принципу правової визначеності в практиці Верховного Суду.

Дискусія виявилася надзвичайно живою – учасники активно обговорювали не лише теоретичні аспекти, але й конкретні кейси з судової практики.
Лобізм: табу чи необхідність?
Окремим блоком форуму стала спеціальна доповідь Віктора Залізнюка, керівника Ader Haber Government Affairs, присвячена законодавчому врегулюванню лобіювання в Україні. Тема лобізму, яка донедавна залишалася в тіні українського публічного дискурсу, нині набуває особливої актуальності в контексті європейської інтеграції. Залізнюк детально розглянув, як прозоре регулювання лобістської діяльності може стати важливим кроком до європейських стандартів у сфері відкритості влади та зменшення корупційних ризиків.

Штучний інтелект: загроза чи інструмент?
Друга сесія, модератором якої став Борис Карась, радник з питань ІТ АО АФ Грамацький і партнери, зібрала найширшу аудиторію. Тема штучного інтелекту в юридичній професії викликала жваві дебати серед учасників різних поколінь.
Представники Міністерства юстиції, Міністерства цифрової трансформації, Верховного Суду та приватного сектору обговорювали практичні та етичні виміри впровадження ШІ в правову сферу. Петро Білік (АО Juscutum), Наталія Козаєва (Нотаріальна палата України), Єгор Разогрєєв (Мін’юст), Ольга Козуб (Мінцифри), Юлія Позняк (Верховний Суд), Олексій Мінаков та Олександр Семенко (НАЗК) представили різні перспективи цифровізації держави.

Представники Міністерства юстиції, Міністерства цифрової трансформації, Верховного Суду та приватного сектору обговорювали практичні та етичні виміри впровадження ШІ в правову сферу. Петро Білик (АО Juscutum), Наталія Козаєва (Нотаріальна палата України), Єгор Разогрєєв (Мін’юст), Ольга Козуб (Мінцифри), Юлія Позняк (Верховний Суд), Олексій Мінаков та Олександр Семенко (НАЗК) представили різні перспективи цифровізації держави.
Серед ключових питань дискусії: чи готова нормативна база України до масового впровадження ШІ? Як розподілити відповідальність за рішення, ухвалені за допомогою алгоритмів? Чи не несуть алгоритми упередженість, яка може призвести до несправедливих рішень? Окремо обговорювалася потреба у нових юридичних професіях – AI policy advisor та AI compliance officer, а також можливості адаптації Європейського AI Act до українського контексту.
Захист бізнесу в умовах війни
Третя сесія “Business Defence Talks” під модерацією Вадима Сидоренка, керуючого партнера АО Євстігнєєв, Сидоренко і партнери, зосередилася на практичних аспектах захисту бізнесу від кримінальних ризиків.

Провідні адвокати з кримінального права поділилися досвідом роботи в умовах воєнного стану. Катерина Пугач розповіла про особливості комунікації з правоохоронними органами, Олена Карнаух-Голодняк – про специфіку невідкладних обшуків в економічних справах. Елеонора Ємець акцентувала увагу на стратегіях збереження активів та співробітників у кризових ситуаціях.
Андрій Вознюк проаналізував кримінально-правові ризики земельних операцій, Марина Гаврилюк – роль військових експертиз у кримінальних провадженнях щодо економічних злочинів, а Станіслав Борис представив кейс-стаді захисту в так званих “фактових” кримінальних провадженнях, наголосивши на проблемі дотримання розумних строків.
Нетворкінг як цінність
Завершився форум нагородженням переможців Всеукраїнського конкурсу «Молодий правник року 2024/2025» – важлива ініціатива, що мотивує молодь до професійного розвитку.
Варто наголосити, що цінність подібних заходів полягає не лише в змістовних дискусіях. Форум створив унікальне середовище для професійного нетворкінгу – можливість особисто познайомитися з суддями Верховного Суду, представниками міністерств, провідними адвокатами та колегами. Для студентів це особливо важливо: живе спілкування з практиками дозволяє зрозуміти реалії обраної професії, виходячи за межі підручників та лекційних аудиторій.

У часи, коли українська правова система проходить через безпрецедентну трансформацію, такі платформи для діалогу між різними гілками юридичної спільноти стають не просто корисними, а життєво необхідними.
