Верховний Суд роз’яснив, що відсутність працівника на робочому місці в період дії воєнного стану сама по собі не може кваліфікуватися як прогул, якщо роботодавець не доведе умисного порушення трудової дисципліни та відсутності поважних причин.
Суд наголосив, що в умовах воєнного стану значно зростає кількість обставин, які об’єктивно унеможливлюють присутність працівника на роботі, зокрема: евакуація, переміщення, обмеження пересування, небезпечна ситуація в регіоні, руйнування інфраструктури або відсутність транспортного сполучення.
У рішенні підкреслено, що:
- роботодавець зобов’язаний з’ясувати причини відсутності працівника та врахувати загрозу життю й здоров’ю;
- автоматичне звільнення за прогул у період воєнного стану суперечить принципу добросовісності у трудових відносинах;
- працівник не може нести відповідальність за обставини, які не залежать від його волі.
Таким чином, позиція Верховного Суду формує важливу практику, що захищає трудові права громадян в умовах війни та встановлює підвищені стандарти оцінки дій роботодавця у спірних ситуаціях.
Джерело: Верховний Суд
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
