Масштаб аналізу та структура місцевих бюджетів
Рахункова палата вперше провела комплексний аналіз виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022–2024 роки. Дослідження охопило доходи, видатки, боргове навантаження та збалансованість бюджетів територіальних громад в умовах повномасштабної війни.
Станом на 1 січня 2025 року в Україні налічувалося 1952 місцеві бюджети, з них 1497 (76,7%) – бюджети місцевого самоврядування (1469 бюджетів територіальних громад та 28 бюджетів районів у містах). Лише 35 бюджетів із доходами понад 1 млрд грн формують майже половину всіх надходжень сектору, а найбільша частка доходів серед регіонів традиційно припадає на бюджет м. Києва (12–14%).
Доходи: зростання загального обсягу та посилення залежності від трансфертів
Сукупні доходи місцевих бюджетів зросли на 22,4% – з 555,2 млрд грн у 2022 році до 679,5 млрд грн у 2024-му. Водночас фінансова автономія громад зменшилася: обсяг трансфертів із держбюджету досяг 187,9 млрд грн (27,7% доходів місцевих бюджетів).
Частка податкових надходжень у структурі доходів скоротилася з 70,9% до 64,9%, зокрема через зміну порядку зарахування ПДФО із грошового забезпечення військовослужбовців. Основні тенденції 2024 року:
ПДФО залишився ключовим джерелом, але його обсяг скоротився на 31,9 млрд грн. Надходження єдиного податку зросли до 69,1 млрд грн (+13,3 млрд грн). Податок на прибуток підприємств збільшився на 80,6% (на 12,5 млрд грн), насамперед за рахунок банківського сектору. Акцизний податок зріс на 24,3%. Податок на майно показав помірне зростання – плюс 6,4 млрд грн до показників 2023 року.
Неподаткові надходження зросли з 4% до 6,4% у загальній структурі доходів (з 22,1 до 43,6 млрд грн), значною мірою за рахунок власних надходжень бюджетних установ, благодійних внесків, грантів і коштів донорів. Обсяг міжнародної допомоги для місцевих бюджетів збільшився з 0,2 до 1,4 млрд грн.
Міжбюджетні трансферти та використання субвенцій
Упродовж 2022–2024 років відбулося стабільне зростання міжбюджетних трансфертів: з 136,8 млрд грн до 177,4 млрд грн у 2023 році та 187,9 млрд грн у 2024 році. Найбільшою залишалася освітня субвенція – 104,2 млрд грн у 2024 році. Частина цих коштів не була використана та накопичувалася як залишки, зокрема через оптимізацію мережі шкіл і скорочення кількості учнів та педагогічного персоналу.
Субвенція на ліквідацію наслідків збройної агресії РФ становила 7,4 млрд грн, із яких 5,4 млрд грн було використано, а 2 млрд грн повернуто до державного бюджету. Одночасно місцеві бюджети перерахували до держбюджету 78,9 млрд грн, значну частину яких спрямували на заходи з відсічі російській агресії.
Видатки: пріоритет – освіта, безпека та відновлення
Видатки місцевих бюджетів зросли з 484,4 млрд грн у 2022 році до 671,8 млрд грн у 2024-му, однак залишилися нижчими за заплановані показники.
Структура видатків у 2022–2024 роках:
42,4% – освіта; 15% – економічна діяльність; 13,3% – загальнодержавні функції.
Капітальні видатки збільшилися утричі – з 48,9 млрд грн до 145,8 млрд грн. Основні напрями: відновлення об’єктів, пошкоджених унаслідок бойових дій, та фінансування безпекових потреб громад.
Збалансованість, залишки коштів та борг
Профіцит бюджетів територіальних громад скоротився з 51,9 млрд грн до 18,9 млрд грн, тоді як дефіцит зріс до 10,6 млрд грн. Основним джерелом покриття дефіциту стали вільні залишки коштів минулих років. На кінець 2024 року на рахунках місцевих бюджетів та установ обліковувалося 122,8 млрд грн залишків – переважно невикористаних субвенцій та відтермінованих видатків.
Дебіторська заборгованість упродовж періоду коливалася в межах 6,9–9,4–9,2 млрд грн, до 79% її обсягу припадало на бюджет м. Києва, насамперед за капітальними видатками. Прострочена дебіторська заборгованість залишається високою – 5,1 млрд грн, 86% з яких пов’язані з капітальними трансфертами підприємствам у столичному бюджеті.
Місцевий борг після скорочення у 2022–2023 роках (з 20,4 до 16,6 млрд грн) у 2024 році зріс до 18,7 млрд грн. Частка зовнішніх запозичень збільшилася з 6% до майже 27% (5,1 млрд грн), що посилює валютні ризики громад, тоді як внутрішній борг продовжував зменшуватися.
Ризики та рекомендації Рахункової палати
Рахункова палата відзначає, що попри безпрецедентні виклики воєнного часу місцеві бюджети змогли забезпечити базову стійкість фінансової системи та виконання основних функцій. Водночас виявлено низку системних ризиків:
поглиблення регіональних диспропорцій доходів і видатків через релокацію бізнесу, міграцію населення та руйнування інфраструктури; залежність частини громад від міжбюджетних трансфертів і неспроможність окремих територій ефективно освоювати надані ресурси; погіршення показників бюджетної збалансованості, зростання дефіциту та зміна структури боргу на користь зовнішніх зобов’язань.
Рахункова палата рекомендувала уряду, обласним (військовим) адміністраціям та Київській міській державній адміністрації:
посилити роботу зі зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів; удосконалити бюджетне планування та управління видатками; прискорити реалізацію інвестиційних і відновлювальних проєктів; підвищити контроль за ефективністю використання трансфертів; враховувати валютні ризики при формуванні боргової політики громад.
Рішення та повний Звіт буде надіслано до Верховної Ради України, профільних парламентських комітетів, Кабінету Міністрів, обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій і оприлюднено на офіційному сайті Рахункової палати.
Джерело: Рахункова палата
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
