ЄСПЛ встановив порушення права судді на свободу вираження поглядів через пости у Facebook

Європейський суд з прав людини у справі «DANILEŢ v. ROMANIA» (№ 16915/21) визнав, що дисциплінарне покарання судді за публікації у Facebook порушило його право на свободу вираження поглядів, гарантоване статтею 10 Конвенції. На рішення звернув увагу Верховний Суд.

Обставини справи

Суддю притягнули до дисциплінарної відповідальності у вигляді зменшення зарплати на 5 % на два місяці через два публічні дописи на його сторінці у Facebook з близько 50 тисячами підписників.

Перший допис був розміщений у контексті продовження строку повноважень начальника Генерального штабу ЗС Румунії президентським указом. Другий містив посилання на інтерв’ю прокурора щодо розгляду кримінальних справ і проблем прокуратури, яке суддя супроводив коротким коментарем.

Національні органи визнали ці публікації несумісними з вимогами до поведінки судді та застосували дисциплінарне стягнення.

Підхід Великої палати ЄСПЛ

Суд нагадав: коли демократія або верховенство права зазнають серйозної загрози, судді мають право публічно висловлюватися з питань, що становлять суспільний інтерес, і такі висловлювання користуються підвищеним рівнем захисту.

У цій справі перший допис стосувався теми загальнодержавного значення і не був пов’язаний безпосередньо з функціонуванням судової системи. Тому ситуація відрізняється від справ, де судді чи прокурори висловлюються як посадові особи в межах професійних дискусій (голови судів, керівники прокуратур, члени судових рад тощо).

ЄСПЛ підтвердив і розвинув свої підходи щодо свободи вираження поглядів суддів та прокурорів в інтернеті, зокрема в соціальних мережах, та окреслив критерії оцінювання допустимих обмежень.

Критерії оцінювання обмежень свободи слова суддів

При балансуванні між свободою вираження поглядів судді та іншими легітимними інтересами Велика палата врахувала:

зміст і форму висловлювань у соцмережі;

контекст публікацій та статус автора на момент їх поширення;

можливі наслідки висловлювань для суспільства і авторитету правосуддя;

суворість накладеного дисциплінарного стягнення;

наявність і дотримання процесуальних гарантій під час притягнення до відповідальності.

Проаналізувавши дописи заявника з огляду на ці критерії, ЄСПЛ дійшов висновку, що втручання у його свободу вираження поглядів не було належним чином обґрунтоване, не відповідало нагальній суспільній потребі і тому суперечило статті 10 Конвенції.

Значення рішення для судової спільноти

Рішення у справі «DANILEŢ v. ROMANIA» ще раз підкреслює, що судді та прокурори можуть публічно коментувати питання суспільного інтересу, у тому числі в соціальних мережах, а дисциплінарна відповідальність за такі висловлювання має бути винятком.

Національні дисциплінарні органи, реагуючи на активність суддів в інтернеті, повинні ретельно мотивувати будь-які обмеження та доводити, що вони є пропорційними, необхідними в демократичному суспільстві та спрямовані на захист авторитету правосуддя, а не на придушення критики чи публічної дискусії з питань, важливих для суспільства.

Джерело: Верховний Суд

Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки