В Україні підбили перші підсумки роботи Реєстру прозорості, який веде НАЗК. Станом на 12 березня 2026 року 98% учасників Реєстру лобістів подали перші звіти про свою діяльність. Про це свідчать дані, оприлюднені Опендатаботом.
Загалом у Реєстрі наразі налічується 161 учасник. Із них звітувати мали 132 лобісти, які були зареєстровані торік. Більше половини всіх учасників приєдналися до системи вже в перший місяць після запуску Реєстру.
Як подали перші звіти
Усі учасники, внесені до Реєстру у 2025 році, мали подати звітність до 31 січня 2026 року. Це правило поширювалося і на тих, хто фактично не здійснював активної діяльності, адже в такому разі також потрібно було подати звіт про її відсутність.
Спочатку частина учасників не вклалася у встановлений строк. Вчасно звітували 96% компаній і 87% лобістів-фізичних осіб. Водночас уже у лютому більшість прострочень усунули.
Станом на середину березня всі компанії подали звітність, а серед боржників залишилися лише двоє лобістів-фізичних осіб. Також свої звіти подали обидва іноземні представництва.
Що кажуть учасники Реєстру
Учасники системи загалом позитивно оцінюють сам запуск Реєстру, однак звертають увагу на окремі практичні труднощі.
У мережі мультимаркетів «Аврора» зазначили, що процес подання звітності був зрозумілим і зручним, а інтерфейс системи — логічно структурованим. Водночас у компанії звернули увагу на питання щодо класифікації окремих зустрічей і форматів взаємодії, оскільки механізм ще новий і практика його застосування тільки формується.
У Європейській Бізнес Асоціації також позитивно оцінили запуск системи, але вказали на технічні обмеження. Зокрема, йдеться про відсутність можливості завантажувати інформацію з внутрішніх баз або Excel-файлів, через що всі дані доводиться вносити вручну.
Подібні зауваження озвучили і в Спілці українських підприємців. Там звернули увагу, що у публічній частині Реєстру не завжди коректно відображаються керівники як лобісти, хоча така інформація є у витягах. Крім того, бізнес очікує від НАЗК більш чітких роз’яснень щодо того, які саме звернення або комунікації з державними органами вважаються лобістською діяльністю.
Що показує перший етап роботи системи
Перший зріз роботи Реєстру лобістів свідчить, що новий механізм загалом запрацював, а більшість учасників адаптувалися до вимог щодо звітності.
Водночас практика застосування Реєстру ще формується. Саме тому учасники ринку очікують подальших технічних удосконалень системи та більш детальних роз’яснень від НАЗК щодо порядку звітування і меж лобістської діяльності.
Джерело: Опендатабот
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
