В Україні планують запровадити систему фудбенкінгу — механізм, який дозволить передавати придатні до споживання, але непродані продукти харчування від бізнесу соціально вразливим категоріям населення. Про це повідомили у Міністерстві економіки.
Відповідний меморандум уже підписано, а необхідні законодавчі зміни планують напрацювати найближчими місяцями.
Що таке фудбенкінг
Фудбенкінг передбачає чітку модель взаємодії між бізнесом і неприбутковими організаціями.
За цією системою виробники та ритейлери передаватимуть непродані, але безпечні продукти до банків продовольства. Такі організації займатимуться сортуванням, зберіганням і формуванням продуктових наборів, після чого безкоштовно передаватимуть продукти або готові страви людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Чому це вважають необхідним
Як зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, щороку в Україні утилізують до 2,5–2,7 млн тонн продовольства, значна частина якого ще придатна до споживання.
Водночас понад 12,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги. У міністерстві вважають, що за таких умов фудбенкінг є не лише економічно доцільним, а й соціально необхідним рішенням.
Які зміни планують
Наразі така практика в Україні існує лише на добровільних засадах, однак держава хоче зробити її системною.
Для цього планують ухвалити окремий закон «Про банки продовольства», а також внести зміни до податкового та екологічного законодавства.
Серед запропонованих нововведень:
запровадження двох типів термінів придатності;
податкові стимули для бізнесу;
обов’язок великих ритейлерів передавати непродані продукти.
Який ефект очікують
У Мінекономіки вважають, що впровадження системи фудбенкінгу дозволить скоротити обсяги харчових відходів і витрати на їх утилізацію, які нині сягають майже 9,6 млрд грн на рік.
Також очікується, що це допоможе забезпечити продовольством мільйони українців, зокрема ВПО, пенсіонерів і людей з інвалідністю, зменшить навантаження на державний бюджет і створить додаткові стимули для соціально відповідального бізнесу.
Що буде з контролем якості
У міністерстві наголошують, що всі вимоги до безпечності харчових продуктів залишатимуться незмінними.
Контроль за дотриманням норм здійснюватимуть відповідні державні органи, а відповідальність за якість продукції та належні умови її зберігання нестимуть банки продовольства.
Які плани на майбутнє
За словами Тараса Висоцького, проміжна мета — спрямовувати на соціальні потреби до 50% нереалізованих, але придатних до споживання продуктів.
У довгостроковій перспективі цей показник мають намір довести до 80%, що відповідатиме кращим європейським практикам.
Джерело: Міністерство закордонних справ України
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
