Арешт рахунків після сплати боргу: що змінює Закон № 4833-IX та коли нові правила запрацюють

В Україні змінюються правила примусового виконання судових рішень. Закон України № 4833-IX запроваджує нові цифрові механізми у виконавчому провадженні, розширює можливості автоматизованої системи виконавчого провадження та посилює окремі гарантії для боржників.

Одне з найбільш практичних нововведень стосується ситуації, з якою часто стикаються громадяни: борг уже сплачений, але арешт банківського рахунку та інформація про особу в Єдиному реєстрі боржників ще певний час залишаються чинними.

7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження».

Закон спрямований, зокрема, на цифровізацію виконавчого провадження, скорочення строків окремих виконавчих дій та автоматизацію обміну інформацією між органами примусового виконання, державними реєстрами, банками та іншими фінансовими установами.

Зазначеним законом були внесені зміни до цілого ряду Законів України, зокрема до Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Господарський та Цивільний процесуальні кодекси України, та до багатьох норм Закону України “Про виконавче провадження”.

Багато резонансу та інтересу викликало запровадження автоматизованого механізму зняття арешту з рахунків боржника після повного погашення заборгованості.

Зокрема, частину першу і перше речення частини другої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» виклали в новій редакції, якою передбачено, що зняття арешту з майна та коштів (у тому числі електронних грошей) здійснюється:

• за постановою державного виконавця чи приватного виконавця
• за рішенням суду
• за повідомленням про погашення заборгованості за виконавчим провадженням не пізніше наступного дня з дня надходження таких документів.

Як будуть саме будуть формуватися ці повідомлення автоматизованою системою виконавчого провадження, має вирішити Міністерство юстиції України.

Самі змінами до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що таке автоматизована система виконавчого провадження (АСВП) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує формування Єдиного реєстру боржників, функціонування Єдиного реєстру приватних виконавців України та захист від несанкціонованого доступу.

Порядок функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження та доступу до інформації, що міститься в ній, визначається Міністерством юстиції України, яке є її держателем.

Документи виконавчого провадження будуть в електронній формі надсилатися органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Фінансові установи мають підключитися до відповідної системи інформаційної взаємодії у встановлений законом строк та в порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням із Національним банком України.

Це має зменшити залежність виконавчого провадження від паперового документообігу та скоротити час передачі інформації між виконавцем і фінансовою установою.

На жаль, автоматично буде зніматися арешт з рахунків лише у випадках, коли сума стягнення не перевищує 10 мінімальних заробітних плат на 1 січня відповідного року.

У 2026 році 10 мінімальних заробітних плат становлять 86 470 грн.

Не зрозуміло, чому законодавець встановив це обмеження, але для всіх інших це означає відсутність автоматичного зняття арешту.

Якщо необхідна для повного погашення заборгованості сума надійшла на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, автоматизована система виконавчого провадження має сформувати відповідне повідомлення.

На його підставі передбачається автоматичне виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів, електронних грошей та окремих інших активів.

При цьому фінансова або депозитарна установа повинна виконати відповідну дію не пізніше наступного дня.

За порушення вимог винні особи мають нести відповідальність у порядку, встановленому законом. Залилось знайти, яким саме та яка саме відповідальність. Будь-яких посилань на інші норми ці положення статті 39-1 Закону України «Про виконавче провадження» не містять.

Окремо хочеться зупинитися на змінах, які стосуються нерухомості боржника.

Закон підвищує поріг, за якого допускається звернення стягнення на єдине житло фізичної особи: з 20 до 50 мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

У 2026 році це становить 432 350 грн.

Але,

1. якщо таке майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно;
2. відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю,

то це обмеження, встановлене ч. 9 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не застосовується.

Якщо сума боргу перевищує зазначений поріг, то звернення стягнення на нерухоме майно здійснюється у передбаченому законодавством порядку та з урахуванням установлених законом винятків.

Законом встановлення також додаткові гарантії для військовослужбовців (п. 10-13 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування звернення стягнення на єдине житло військовослужбовця не допускається незалежно від розміру заборгованості.

Водночас закон встановлює винятки, зокрема для випадків, коли житло є предметом іпотеки, а також для вимог про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Хто належить до захищених категорій?

Це військовослужбовці:

• збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
• правоохоронних органів спеціального призначення;
• Національної гвардії України;
• Державної спеціальної служби транспорту;
• Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України.

Виключенням є військовослужбовці, яким:

• призупинено військову службу;
• які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину чи місце проходження військової служби;
• дезертирували.

Тим, хто має бажання скористатися гарантіями або представнику, необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який здійснює примусове виконання, із відповідною заявою.

Заява може бути подана:

• у паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку);
• в електронній формі, якщо є ЕЦП.

Звісно, необхідно буде довести належність боржника до захищеної категорії, подавши відповідні докази.

Які саме документи можуть підтвердити належність боржника до захищеної категорії, вирішує Міністерство юстиції України.

Важливо! Виконавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви зупинити звернення стягнення на майно, а якщо була почата процедура його реалізації – зупинити її.

Але коли гроші вже стягнуті та розподіляються, то вже нічого зробити не можна, виконавець не зобов’язаний зупиняти звернення стягнення.

Відповідно, в разі втрати боржником належності до захищеної категорії, то втрачається захист, а провадження відновлюється.

Боржник зобов’язаний повідомити про це орган державної виконавчої служби, приватного виконавця протягом 10 календарних днів з дня втрати належності.

Належність до захищеної категорії буде перевірятись.

Окремі гарантії передбачені для фізичних осіб, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги, якщо відповідне виконавче провадження пов’язане з територіями активних бойових дій або тимчасово окупованими територіями.

Для таких випадків закон передбачає спеціальні правила щодо зняття арештів та виключення інформації про боржників з Єдиного реєстру боржників.

Ця норма має особливе значення для громадян, які через бойові дії втратили можливість нормально користуватися майном, проживати за відповідною адресою або контролювати свої фінансові зобов’язання.

Головна ідея Закону № 4833-IX — перевести значну частину виконавчих процедур у цифровий формат.

Для боржника це означає:

• менше паперового документообігу;
• швидший обмін інформацією між виконавцем та фінансовими установами;
• автоматизацію окремих процедур після погашення заборгованості;
• швидше виключення інформації з Єдиного реєстру боржників у передбачених законом випадках;
• посилення захисту єдиного житла;
• додаткові гарантії для військовослужбовців;
• спеціальні правила для боржників за житлово-комунальні послуги на територіях бойових дій та тимчасово окупованих територіях.

Закон № 4833-IX був прийнятий 7 квітня 2026 року, підписаний Президентом та опублікований 23 квітня 2026 року, але основна частина нових правил почне діяти з 23 жовтня 2026 року.

Водночас Міністерство юстиції вже розпочало технічну реалізацію окремих положень. У липні 2026 року відомство повідомило про перші зміни в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Тому громадянам, які вже мають відкрите виконавче провадження, не варто чекати набрання чинності всіма положеннями нового закону, якщо питання стосується необхідності зняття арешту, оскарження дій виконавця або захисту майна. У кожній конкретній ситуації необхідно перевіряти підстави накладення арешту та статус виконавчого провадження.

Висновок

Закон № 4833-IX суттєво змінює підхід до організації виконавчого провадження в Україні.

Його мета полягає не лише у посиленні цифрового контролю за боржниками, а й у тому, щоб після виконання зобов’язання особа могла швидше позбутися пов’язаних із боргом обмежень.

Однак поширене формулювання про те, що «після сплати боргу рахунок автоматично розблокують протягом години», є надто спрощеним. Закон встановлює конкретний автоматизований механізм для визначених категорій виконавчих проваджень, а фінансові установи мають виконувати відповідні дії у встановлені законом строки.