Владислав Левченко
Юрист LCF Law Group
Після смерті спадкодавця один зі спадкоємців ставить під сумнів заповіт: стверджує, що підпис на документі належить не померлому. У такому спорі одним із головних доказів стає почеркознавча експертиза.
Експерт має встановити, хто поставив підпис, але навіть категорична відповідь ще не вирішує долю заповіту. Суд перевірятиме, з чим експерт порівнював підпис, коли були зроблені ці зразки, чи досліджував він оригінал документа і за яких обставин заповіт підписували.
Далі розберемо, чому ні підтвердження того, що підпис належить спадкодавцю, ні висновок про те, що його виконала інша особа, самі по собі не гарантують результат спору, від чого залежить надійність експертизи та що можна зробити ще за життя власника, щоб у разі спадкового спору було простіше підтвердити його справжню волю.
Чому почеркознавча експертиза не вирішує справу, а категоричний висновок експерта не гарантує перемогу
Почеркознавча експертиза може бути одним із ключових доказів у спорі щодо заповіту, але її висновок ще не визначає результат справи.
Експерт має встановити, хто поставив підпис, але він не визначає, чи відповідав заповіт реальній волі спадкодавця, чи правильно його оформили та хто зрештою має отримати майно.
Суд перевіряє не лише підпис, а й обставини, за яких був складений заповіт: чи міг спадкодавець вільно висловити свою волю, чи розумів значення своїх дій, чи дотрималися вимог до оформлення та посвідчення документа, і що підтверджують інші докази у справі.
На результат експертизи впливають і матеріали, які експерт отримав. Для порівняння використовують інші підписи спадкодавця, але має значення не лише їхня кількість. Важливо, коли вони були зроблені, якої якості вони та наскільки близькі за часом до підписання заповіту. Якщо заповіт складено незадовго до смерті, а для порівняння експерт отримав документи десятирічної давності, то за цей час почерк людини міг змінитися.
Підпис може змінюватися з віком або через стан здоров’я. На нього можуть впливати перенесений інсульт, хвороба Паркінсона, інші неврологічні захворювання або навіть ліки. Тому справжній підпис може суттєво відрізнятися від підписів тієї самої людини у старіших документах.
Має значення і те, чи досліджував експерт оригінал заповіту, чи дотримався методики, чи врахував медичні документи. Якщо щодо висновку виникають обґрунтовані сумніви, суд може викликати експерта для пояснень або призначити додаткову чи повторну експертизу.
Навіть категоричний висновок на користь однієї зі сторін ще не означає, що вона виграє справу. Так само несприятливий висновок не завжди означає, що продовжувати спір немає сенсу.
Наприклад, якщо експерт встановив, що підпис належить іншій людині, це ще не обов’язково означає, що заповіт підроблений. Закон передбачає ситуації, коли заповідач через фізичний стан не може підписати документ власноруч. У такому випадку за нього це може зробити інша особа, але з дотриманням передбаченої законом процедури.
Після такого висновку потрібно з’ясувати, за яких обставин підписували заповіт. Чи справді спадкодавець не міг поставити підпис сам? Хто підписав документ замість нього? Чи було це належно зафіксовано під час посвідчення заповіту?
Відповідь експерта «підпис виконаний іншою особою» ще не ставить крапку в спорі. В одному випадку вона може підтверджувати підроблення, в іншому — цілком законну процедуру підписання заповіту.
Якщо у спадщину входять частка в компанії, корпоративні права або інші значні активи, спір між спадкоємцями може вплинути вже на сам бізнес. Від рішення суду може залежати, хто отримає контроль над компанією, хто братиме участь у ключових рішеннях і наскільки цей конфлікт ускладнить роботу з партнерами чи інвесторами.
Тому власнику бізнесу краще подбати про це заздалегідь: правильно оформити заповіт, продумати корпоративну структуру та зберегти документи, які допоможуть підтвердити його волю, якщо після його смерті виникне спір.
Як підготуватися до можливої почеркознавчої експертизи
Результат почеркознавчої експертизи багато в чому залежить від того, які матеріали експерт отримає для порівняння. Частину проблем, які виникають уже під час спадкового спору, можна попередити ще за життя власника активів.
По-перше, варто зберігати документи з його власноручними підписами, особливо ті, що були підписані приблизно в той самий період, що й заповіт. Для експертизи має значення і кількість таких зразків, і можливість підтвердити, що підпис справді належить цій особі.
**По-друге, краще зберігати документи, походження яких можна буде підтвердити.**Якщо згодом виникне сумнів, хто саме поставив підпис на договорі, заяві чи іншому документі, використовувати його як надійний зразок для порівняння буде складніше.
По-третє, бажано зберігати оригінали. Копія не завжди дає експерту ті самі можливості для дослідження, що й оригінальний документ.
По-четверте, варто документувати обставини, які могли вплинути на почерк. Вік, стан здоров’я або інші зміни можуть позначитися на тому, як людина підписує документи. Якщо такі обставини зафіксовані, природну зміну підпису буде простіше пояснити під час експертизи.
По-п’яте, значення матиме і те, як був посвідчений сам заповіт. Документи та інші матеріали, які підтверджують обставини його підписання і посвідчення, можуть стати важливими доказами, якщо спадкоємці згодом поставлять під сумнів справжність підпису або волю заповідача.
Чим більше надійних матеріалів буде доступно для порівняння, тим менше експертиза залежатиме від одного-двох сумнівних зразків і тим простіше буде перевірити обґрунтованість висновку, якщо спадковий спір усе ж дійде до суду.
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
