Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду нагадав, що передумовою звернення до суду для встановлення земельного сервітуту є доведення факту переговорів між сторонами та недосягнення згоди. Якщо позивач не вчиняв дій щодо домовленості (наприклад, не звертався до власника ділянки з пропозицією укласти договір сервітуту), суд не має підстав для задоволення позову.
Такого висновку дійшов КГС ВС у постанові від 5 листопада 2024 року у справі № 923/898/21.
Обставини справи
Позивач просив суд встановити строковий платний сервітут на користь його компанії та контрагентів для щоденного проходу та проїзду через орендовану відповідачем земельну ділянку до будівлі, що знаходиться у спільній частковій власності.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, зазначивши, що позивач не надав доказів того, що звертався до відповідача з пропозицією укласти договір про сервітут. При цьому суди встановили, що запропонований відповідачем договір про надання послуг не можна вважати таким, що регулює питання сервітуту, оскільки він мав зовсім інший предмет.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд підтримав висновки попередніх інстанцій, наголосивши, що сервітут може бути встановлений у судовому порядку лише у разі, якщо сторона намагалася врегулювати це питання шляхом переговорів, але не досягла згоди. Відсутність такого звернення виключає право особи вимагати встановлення сервітуту через суд.
З огляду на це Верховний Суд залишив рішення судів без змін.
Докладніше – у постанові КГС ВС від 5 листопада 2024 року у справі № 923/898/21.
Джерело: Верховний Суд
