Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про Український національний пантеон». Документ передбачає створення у Києві загальнонаціонального меморіального комплексу для вшанування видатних представників українського народу.
Закон підписали 22 серпня, а чинності він набув 23 серпня.
Кого можуть вшанувати у Пантеоні
Пантеон призначений для вшанування людей, які зробили винятковий внесок у незалежність України, державотворення, захист суверенітету, розвиток війська, науки, культури та інших сфер.
Серед потенційних категорій:
- глави українських держав різних історичних періодів;
- президенти України, крім усунутих у порядку імпічменту;
- головнокомандувачі українських армій;
- лауреати Нобелівської премії та діячі світового рівня, пов’язані з Україною.
За даними МЗС, за кордоном уже ідентифікували поховання 98 українських діячів у 21 країні.
Яким буде меморіальний комплекс
Український національний пантеон не планують перетворювати на звичайне кладовище. Йдеться про перепоховання лише кількох десятків визначних діячів.
Комплекс включатиме:
- почесні поховання та кенотафи;
- площу для урочистих церемоній;
- музейні та виставкові простори;
- меморіальні й монументальні об’єкти.
Пантеон матиме позаконфесійний статус, але проведення релігійних обрядів буде дозволено.
Хто вирішуватиме, кого перепоховувати
Рішення щодо конкретних осіб ухвалюватиме постійний колегіальний дорадчий орган, сформований на конкурсній основі.
До нього мають увійти представники Українського інституту національної пам’яті, історики, науковці, митці та інші фахівці.
Водночас перепоховання дозволятиметься лише тоді, коли з дня смерті особи минуло щонайменше 20 років.
Архітектурну концепцію Пантеону мають визначити за результатами конкурсу та громадського обговорення.
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
