Касаційний цивільний суд Верховного Суду ухвалив постанову, в якій визначив ключові відмінності між строками звернення до суду у трудових спорах та позовною давністю у цивільних правовідносинах.
Згідно з висновком суду, строки звернення до суду у трудових спорах застосовуються незалежно від заяви сторін, що означає, що суд зобов’язаний перевіряти та обговорювати причини їх пропуску. У разі необхідності суд має обґрунтувати рішення щодо поновлення строку або неможливості його відновлення.
Водночас позовна давність у цивільних справах застосовується лише за заявою відповідача. Це означає, що суд не може відмовити у позові через сплив позовної давності, якщо відповідач самостійно не заявив про її застосування.
Суть справи
Позивачка звернулася до суду з вимогами про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди.
Суд першої інстанції визнав позов необґрунтованим і відмовив у його задоволенні. Апеляційний суд дійшов висновку, що звільнення позивачки є незаконним, проте вона пропустила місячний строк на звернення до суду та не подала клопотання про його поновлення.
Касаційний цивільний суд частково не погодився з таким підходом, зазначивши, що апеляційний суд мав оцінити доводи позивачки про поважність причин пропуску строку та ухвалити рішення на основі повного аналізу обставин справи.
Висновки Верховного Суду
- Строки звернення до суду у трудових спорах є складовою механізму реалізації права на судовий захист і мають бути перевірені судом незалежно від заяви сторін.
- Позовна давність у цивільних справах застосовується лише за заявою відповідача.
- Суд апеляційної інстанції зобов’язаний дослідити питання пропуску строку, навіть якщо позивачка не подала окремого клопотання про його поновлення.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд.
Постанова ВС від 22 січня 2025 року у справі № 757/5467/21 (провадження № 61-15004св24): ознайомитися з рішенням.
Джерело: Верховний Суд
