Особливості припинення арештів у ДРРП: правові механізми та адміністративні нюанси

Згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження, зокрема арешт нерухомості, мають обов’язкову реєстрацію в Державному реєстрі речових прав (ДРРП). П. 4 ч. 1 ст. 4 Закону встановлює, що до реєстру підлягає арешт як одна з форм обтяження для об’єктів нерухомості, об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), арешт майна – це тимчасове обмеження права на відчуження, розпорядження та користування майном, що застосовується для забезпечення доказів або гарантування виконання рішень щодо стягнення майнової відповідальності. Цей захід може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді чи суду під час досудового розслідування або судового провадження за клопотанням зацікавлених осіб (підозрюваного, обвинуваченого, їхніх захисників, законних представників або інших власників/володільців майна).

Під час досудового розслідування та судового розгляду питання про накладення арешту вирішуються за нормами ст. 173 та 174 КПК. Проте, якщо у разі закриття кримінального провадження прокурор за ухвалою скасовує арешт (відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК), даний захід втрачає свою дію. Також ухвала судді щодо застосування заходів забезпечення припиняє свою дію після закінчення встановленого строку, скасування запобіжного заходу або ухвалення виправдувального вироку, згідно з ч. 4 ст. 132 КПК (зі змінами, внесеними Законом № 2810-IX від 01.12.2022).

Після скасування арешту необхідно внести інформацію про припинення обтяження до ДРРП. Для цього використовується постанова суду або ухвала слідчого судді, якою встановлено припинення дії заходу. Заявником у цьому випадку може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування або їх уповноважені особи.

Крім того, за ст. 34 Закону встановлено сплату адміністративного збору за державну реєстрацію обтяжень, який у 2025 році становить 150 грн (0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Окремим категоріям суб’єктів, зокрема громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам з інвалідністю I та II груп, а також органам державної влади та місцевого самоврядування, передбачено звільнення від сплати цього збору.

Джерело: Міністерство юстиції

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *