22 серпня у Шевченківському районному суді Львова продовжився розгляд справи про вбивство громадської діячки та мовознавиці Ірини Фаріон. На засіданні заслухали протокол негласних слідчих дій, зокрема запис розмови обвинуваченого В’ячеслава Зінченка зі співкамерником, де він визнав, що скоїв злочин з мотивів особистої неприязні.
Зміст розмови
Зі слів прокурора Дмитра Петльованого, Зінченко пояснив співкамернику, що погано ставився до Фаріон через її висловлювання щодо російськомовних, і саме це стало причиною вбивства. Він також наголосив, що не отримав за це грошей.
Втім, у судовій залі Зінченко відмовився від попередніх слів, заявивши, що визнавав провину під тиском, аби «від нього відчепилися». Його адвокати вимагали встановити особи тих, хто спілкувався з підсудним, та назвали докази недопустимими.
Позиція потерпілих
На засідання прийшли донька Ірини Фаріон Софія, її адвокатка Наталія Романик та прокурори. Софія Особа заявила журналістам, що записи є доказом того, що Зінченко визнав вбивство її матері через ідеологічну неприязнь:
«Він чітко сказав, що вона зневажала російськомовних і за це він її вбив. Це була просто неприязнь. Але ніхто не має права забирати людське життя».
Подальші дії суду
Сторона захисту попросила більше часу для підготовки до допиту потерпілих, тож колегія суддів оголосила перерву. Наступні засідання призначені на 2 та 3 вересня.
Передісторія
Ірину Фаріон було смертельно поранено 19 липня 2024 року у Львові. 25 липня у Дніпрі затримали підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця міста В’ячеслава Зінченка. У грудні 2024 року його дії перекваліфікували на умисне вбивство з мотивів національної нетерпимості та незаконне поводження зі зброєю.
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
