Скасування Господарського кодексу: реформа чи правовий експеримент?

28 серпня 2025 року Господарський кодекс України (ГК) офіційно втратив чинність. Відтепер регулювання господарських відносин здійснюється виключно на підставі Цивільного кодексу України (ЦК) та спеціальних законів. Формально це виглядає як крок до уніфікації та спрощення правової системи. Але чи дійсно ми стали свідками послідовної реформи, чи, можливо, перед нами черговий правовий експеримент із непередбачуваними наслідками та чергова «галочка» у звітах перед Брюсселем? Європейська правова традиція справді орієнтується на єдиний Цивільний кодекс, але водночас передбачає велику кількість спеціальних законів, які деталізують регулювання. Український законодавець, на жаль, має тенденцію до половинчастих рішень: замість створення нової якості правового регулювання ми ризикуємо отримати формальне «обрізання» кодексу без системної заміни.

Дискусія про доцільність існування ГК точилася ще з моменту його прийняття у 2003 році. Критики стверджували, що він дублює положення ЦК, створює колізії та невизначеність. Прихильники ж наполягали, що ГК містить спеціальні норми, які враховують особливості господарських відносин і бізнес-середовища.

Рішення ВРУ про скасування ГК  можна розглядати у двох площинах:

• як спробу гармонізації права з європейськими стандартами, де домінує модель єдиного цивільного кодексу;
• або як політичне рішення, покликане продемонструвати «спрощення законодавства», але без достатньої оцінки практичних наслідків.

Чи достатньо гнучкий ЦК для врегулювання всього спектра відносин, які охоплював ГК? Міністерство юстиції у своєму роз’ясненні запевняє, що колізій немає: всі ключові норми ГК фактично дублювалися ЦК. Верховний Суд у своєму аналітичному огляді підкреслює: договори, укладені до 28.08.2025, залишаються чинними, а посилання на норми ГК не впливають на їхню дійсність.

З одного боку, це має заспокоїти бізнес. З іншого — викликає запитання: якщо ГК «нічого не додавав», то чому його положення так активно використовувалися в практиці судів та у договірних конструкціях протягом двадцяти років?

Постає низка критичних питань:

• Чи зможе Цивільний кодекс повною мірою замінити спеціальні норми ГК?
• Чи готова судова система до цього переходу?
• Чи не спровокує це нову хвилю спорів і затримок у сфері публічних закупівель?
• Чи справді це реформа, чи радше правовий експеримент із непередбачуваними наслідками?

І саме головне – чи було це дійсно необхідним саме зараз?

Адже бізнесу доведеться переписувати договори, юристам — перебудовувати аргументацію, замовникам у сфері публічних закупівель — редагувати документацію, а судам — формувати нову практику, і все це під час воєнного стану, коли й так, мʼяко кажучи, не легко.

І хоча Закон № 4196-ІХ, яким скасовано ГКУ, передбачає трирічний перехідний період, на практиці це радше декларативна гарантія, ніж реальний інструмент. Чинні договори зберігають свою силу, але в нових умовах доведеться використовувати лише норми ЦК та спеціальних законів, які деталізують окремі інститути. Наприклад, такими спеціальними законами є:

• Закон “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” № 2275-VIII — статус ТОВ/ТДВ, органи, корпоративні права тощо;
  
  
• Закон “Про акціонерні товариства” № 2465-IX — створення/діяльність АТ, корпоративні процедури;
  
  
• Закон “Про державну реєстрацію юр. осіб, ФОП та громадських формувань” № 755-IV — реєстраційні дії та ЄДР;
  
  
• Закон “Про управління об’єктами державної власності” № 185-V — специфіка держсектору (замість норм ГКУ про держпідприємства).

Окреме питання — судова практика. Судді, звиклі оперувати категоріями «господарського права», тепер змушені будуть адаптувати аргументацію до норм ЦК. Це створює ризик непередбачуваних рішень на перехідному етапі.

Особливо гостро ця проблема постає у сфері публічних закупівель. Десятиліттями тендерна документація формувалася з урахуванням норм ГК. Тепер усі замовники мають терміново змінювати шаблони договорів, видаляючи посилання на положення, що втратили чинність, і замінюючи їх нормами ЦК. Очевидно, що така масштабна зміна не відбудеться одномоментно. Хтось внесе зміни швидко, хтось із запізненням, хтось узагалі забуде відредагувати документи. У результаті це може призвести до хвилі оскаржень тендерів, зриву закупівель, нових судових спорів. У ситуації воєнного стану, коли стабільність державних закупівель є питанням безпеки, це виглядає як серйозний ризик. І тут варто було б передбачити більш чіткий механізм поступового переходу, а не формально оголосити трирічний перехідний період, який по суті нічого не вирішує.

Для бізнесу скасування ГК також несе суперечливі наслідки. З одного боку, відмова від двокодовості спрощує систему: немає більше подвійних визначень, а судова практика поступово має стати більш єдиною. Це плюс. З іншого боку, підприємці втрачають спеціальний «бізнесовий» кодекс, де враховувалися їхні потреби. У ЦК усе універсалізовано: ті ж правила, що для фізичної особи, застосовуються і до великої корпорації. Це може працювати у стабільних європейських юрисдикціях, але чи готова до цього українська правова система, яка часто живе не буквою, а духом закону, питання відкрите. Виникає небезпека, що суди, не маючи спеціальних норм, почнуть тлумачити цивільне право надто широко, створюючи нові колізії замість старих.

Водночас Законом № 4196-ІХ не врегульовано багато важливих питань, що можуть вплинути на загальні господарські процеси. Наприклад, деякі договірні відносини в процесі господарської діяльності, що детально регулювалися положеннями Господарського кодексу, у Цивільному кодексі розкриваються досить поверхнево. Це стосується договорів поставки, агентських договорів, контрактації сільськогосподарської продукції та інших відносин. Не врегульованими залишилися питання спеціальних строків позовної давності – зокрема, щодо позовів про поставку товарів неналежної якості, спорів, пов’язаних із міждержавними перевезеннями вантажів, вимог щодо неналежної якості робіт за договором підряду.

Відкритим є і питання особливостей накладення штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій у процесі господарської діяльності. Це може призвести до правового вакууму у важливих сферах, які потребують конкретного та передбачуваного регулювання.

Таким чином, низка положень законодавства ще має бути доопрацьована для забезпечення стабільної роботи бізнесу. В іншому разі відсутність чітких норм, що мають врегульовувати такі відносини, призведе до «суддівської нормотворчості», коли саме суди через свої рішення фактично визначатимуть правила гри. Це неминуче знизить рівень правової визначеності та може відлякати інвесторів, які розраховують на стабільність і прогнозованість правової системи.

Що ж робити на практиці, якщо ЦК не регулює якесь питання:

• шукаємо спеціальний закон – Lex specialis derogat legi generali: коли є спеціальний закон (ТОВ/АТ/держреєстрація/держвласність), він перший у застосуванні, але не може суперечити основоположним засадам ЦКУ;
  
  
• Якщо спеціального регулювання немає, прогалину закриваємо:
  
   (а) аналогією закону → (б) аналогією права (ст. 8 ЦКУ) → (в) диспозитивними умовами договору (ст. 6, 627 ЦКУ);
  
  
• перевіряємо, чи можна закрити прогалину договором (ст. 6, 627 ЦКУ);
• оскільки час перехідного періоду (до 28.08.2028) діють окремі тимчасові правила для низки юросіб — перевіряємо спеціальний закон № 4196-IX та профільні роз’яснення.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що скасування Господарського кодексу — це не стільки завершення реформи, скільки початок нового періоду правової невизначеності. Законодавець фактично «зачистив» правове поле, але не запропонував достатньо механізмів для його наповнення. Бізнес і суди залишаються сам на сам із прогалинами, які можуть перетворитися на майданчик для суддівської нормотворчості. І саме тут закладений головний ризик: закони можна ухвалити за один день, але судову культуру й бізнесову довіру будують роками.

Одне це точно – сумувати не буде часу, а нам, адвокатам, не звикати до змін. Я особисто починала працювати ще без ГК і з арбітражними судами та пережила той перехід, тепер буду вчитись знову працювати без нього.