19 лютого 2025 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду задовольнив позов матері та позбавив батька батьківських прав щодо їхньої малолітньої доньки (справа № 147/277/24). Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовляли у застосуванні крайнього заходу через наявність заперечень відповідача та його заяву про готовність виховувати дитину.

Фактичні обставини справи
За матеріалами справи, старший лейтенант запасу протягом майже п’яти років не цікавився здоров’ям своєї доньки, народженої 2018 року, не підтримував із нею жодного психоемоційного контакту та не виконував жодних батьківських обов’язків. Хоча графік контактів із дитиною встановлювався службою у справах дітей, відповідач його ігнорував. Натомість дитина росте в повноцінній сім’ї матері разом із вітчимом, якого називає татом.
Судові інстанції
Рішення суду першої інстанції та апеляційного суду ґрунтувалися на запереченнях батька та його готовності брати участь у вихованні. Апеляція про відмову від прав суд визнав недостатньою підставою для позбавлення батьківських прав.
Рішення Касаційного суду
Колегія КЦС ВС встановила, що свідоме та тривале ухилення від батьківських обов’язків, яке призвело до втрати зв’язку між батьком і дитиною, є достатньою підставою для позбавлення прав згідно з п. 50 Керівних принципів Ради Європи щодо судочинства, дружнього до дитини. Суд врахував, що подальше затягування процесу порушувало б право дитини на стабільне сімейне середовище та могло суперечити ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справах «М. та М. проти Хорватії» та «Сатановська та Роджерс проти України»).
Найкращі інтереси дитини
Верховний Суд підкреслив принцип невідкладності у справах, пов’язаних із дітьми: дитина повинна мати можливість якомога швидше формувати стабільні стосунки в сім’ї. У цій справі найкращі інтереси дитини полягали у підтвердженні її права на безпечне та піклувальне середовище без участі батька, який відмовився від виконання своїх обов’язків.
Подальші дії
Вирок КЦС ВС набуває чинності негайно, але може бути оскаржений протягом 30 днів. Якщо апеляція не змінить рішення, позбавлення батьківських прав стане остаточним, а право дитини на повноцінну сім’ю — захищеним.
Джерело: Верховний Суд
