Олена Радтке
Керуючий партнер адвокатського об’єднання «Радтке-Прядко і партнери», член Ради в комітеті з питань верховенства права НААУ
У сучасному світі технології проникають у всі сфери життя, і юридична практика не є винятком. Використання штучного інтелекту (далі за текстом – ШІ) в юриспруденції відкриває нові горизонти для автоматизації та підвищення ефективності правових процесів і буде нерозумно стояти осторонь. Водночас, такі зміни ставлять перед юридичною спільнотою нові виклики, зокрема у сфері кібербезпеки та захисту конфіденційних даних.
Отже, в цій статті ми спробуємо розібратися, які можливості штучного інтелекту ми, юристи, можемо використовувати в своїй поточній діяльності та про що ми маємо подбати, щоб себе убезпечити.
Сучасні алгоритми ШІ здатні обробляти великі масиви правової інформації, що прискорює підготовку документів та юридичний аналіз. Отже, штучний інтелект може використовуватись для автоматизації правових процедур.
Прикладами цього можуть бути системи прогнозування судових рішень, які допомагають оцінювати можливі результати спорів, базуючись на прецедентному праві. Деякі сучасні юридичні платформи вже додали такі сервіси до своїх послуг, наприклад: Verdictum PRO – розробка компанії ЛІГА:ЗАКОН.
Проте не слід повністю покладатися на ШІ для юридичного аналізу, оскільки сучасні загальнодоступні чат-боти поки не здатні надавати переконливі аргументи або провести дійсно глибокий аналіз.
Деякі юридичні платформи з використанням ШІ можуть самостійно складати стандартні юридичні документи, такі як контракти, скарги та угоди, що значно скорочує час на рутинні операції. Проте, як показує практика, людський розум поки залишається більш ефективним, а документи, складені за допомогою штучного інтелекту, досить примітивними та простими.
Крім того, можна створювати віртуальні юридичні асистенти, такі як чат-боти та голосові помічники, створені на базі ШІ, які відкривають нові можливості для автоматизації рутинних задач, підвищення ефективності. В основі лежить ідея застосування чітких інструкцій (алгоритмів) для аналізу юридичної інформації та прийняття рішень.
Чатботи – це комп’ютерні програми, розроблені для імітації розмови з користувачем. Вони здатні, наприклад, відповідати на типові запитання клієнтів щодо їхніх прав та обов’язків чи допомогти автоматизувати збір необхідних даних для юридичної справи, зорієнтувати клієнта. Деякі українські юридичні компанії вже активно використовують такі можливості і створили цілий ряд чат-ботів, які, з однієї сторони, допомагають первинно клієнту, а з іншої – постійно відправляють до адвокатів, надаючи їх контакти.
Ми ж прекрасно розуміємо, що одне – теоретично знати, що таке обшук чи допит, а інше – це мати під боком хорошого адвоката. Тому велике питання, чи може ШІ скласти конкуренцію досвідченому юристу.
Також існує цілий ряд автоматизованих платформ управління судовими справами, які не знижують ризик людських помилок та оптимізують робочі процеси.
Наприклад, Legist – мобільна ERP-система для адвокатів може автоматично взаємодіяти з державними реєстрамита допомагати здійснювати зручне управління всіма судовими справами.
Розробники стверджують, що за допомогою цієї системи будуть надходити на телефон важливі повідомлення про появунових судових засідань, у яких адвокат приймає участь, нагадування про судові засідання, та інше.
А за допомогою сервісу АДВОКАТ НААУможна отримати смарт-сигнали, які сповіщають адвоката про зміну законодавства, появу нових судових рішень, ті чи інші зміни в компаніях контрагентів або клієнтів.
ШІ може допомагати відстежувати зміни у законодавстві в режимі реального часу та оперативно інформувати юристів про їхні наслідки для бізнесу та клієнтів, а автоматизовані юридичні системи забезпечують виявлення нестандартних умов у контрактах, що може запобігти правовим суперечкам у майбутньому.
Однак, не слід забувати, що традиційні проблеми кібербезпеки, такі як фішинг, шкідливе програмне забезпечення та витік даних, залишаються актуальними і при використанні штучного інтелекту.
Також інтеграція ШІ додає нові шари складності, пов’язані безпосередньо з алгоритмами та моделями машинного навчання.
Уявіть, що зловмисник може маніпулювати текстом договору так, щоб штучний інтелект, який використовується для його аналізу, зробив помилкові умови договору. Це може призвести до прийняття невигідних для клієнта умов або навіть до судового позову, особливо, якщо з результатом буде працювати недосвідчений юрист, адвокат, який не стикався з результатами помилок в договорах та не може критично їх проаналізувати.
Простіше кажучи: довіряй, але перевіряй. І ця перевірка може коштувати стільки часу, що краще вже самому створити документ.
Також зловмисники через системи штучного інтелекту можуть маніпулювати даними, щоб спотворити результати, згенерувати помилкові юридичні поради або навіть саботувати процес прийняття рішень. Це може призвести до неправильних юридичних консультацій, несправедливих рішень, фінансових втрат та репутаційних збитків.
ШІ-моделі навчаються на великих обсягах юридичних даних, які можуть містити конфіденційну інформацію. Зловмисники можуть спробувати отримати доступ до цих даних, щоб викрасти інтелектуальну власність, виявити комерційні таємниці або отримати особисту інформацію клієнтів. Отже, при внесенні даних та постановці питань треба бути особливо обережним та не вносити конкретні дані клієнтів.
Несанкціонований доступ може дозволити зловмисникам змінювати параметри моделі, викрадати дані або використовувати ШІ-систему для незаконних цілей.
Алгоритми ШІ можуть бути складними та важко зрозумілими. Важливо забезпечити прозорість та підзвітність у використанні ШІ в юридичній сфері, щоб можна було зрозуміти, як приймаються рішення та хто несе відповідальність за їхні наслідки.
ШІ-системи можуть бути використані для кібершпигунства та збору розвідданих про юридичні фірми та їхніх клієнтів.
Зловмисники можуть використовувати ШІ для аналізу електронної пошти, соціальних мереж та інших джерел інформації, щоб отримати цінну інформацію про юридичні справи, стратегії та клієнтів.
Для ефективного вирішення цих викликів необхідно впроваджувати комплексні заходи кібербезпеки, що включають:
- Розробку та впровадження надійних алгоритмів захисту;
- Розробку методів пояснення та інтерпретації рішень, прийнятих ШІ-системами;
- Проведення регулярних перевірок безпеки ШІ-систем, щоб виявити та виправити вразливості;
- Впровадження суворого контролю доступу та шифрування даних;
- Визначення етичних принципів та правових норм, які регулюють використання ШІ в юридичній фірмі;
- Навчання юристів та співробітників про загрози кібербезпеки та найкращі практики захисту інформації при використанні ШІ;
- Співпраця між юристами, ІТ-фахівцями та розробниками ШІ для розробки та впровадження ефективних заходів кібербезпеки для ШІ-систем.
Таким чином, забезпечення безпечного використання ШІ в юриспруденції вимагає комплексного підходу, який включає розробку надійних алгоритмів захисту. Лише тоді ми зможемо повністю реалізувати переваги ШІ, не ставлячи під загрозу конфіденційність наших клієнтів.
