Міністерство юстиції України надало ґрунтовне роз’яснення щодо процедур банкрутства та ліквідації юридичних осіб відповідно до чинного законодавства. У сучасних умовах ведення бізнесу, питання неплатоспроможності набуває особливої актуальності — адже впливає не лише на конкретного боржника, а й на права кредиторів, стабільність ринку та фінансову безпеку держави.
Основи правового регулювання
Головним нормативним актом, який регулює сферу банкрутства, є Кодекс України з процедур банкрутства. Він визначає порядок і умови:
- відновлення платоспроможності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
- визнання боржника банкрутом;
- задоволення вимог кредиторів;
- здійснення превентивної реструктуризації.
Законодавство не поширюється на банки — вони виводяться з ринку відповідно до окремих законів, зокрема «Про банки і банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Поняття неплатоспроможності
Згідно з абз. 17 ч. 1 ст. 1 Кодексу, неплатоспроможність — це неспроможність боржника виконати грошові зобов’язання перед кредиторами після настання строку платежу, інакше як через процедури, передбачені Кодексом.
Процедури для юридичних осіб
До боржника-юридичної особи можуть застосовуватись:
- превентивна реструктуризація;
- судові процедури банкрутства — розпорядження майном, санація, ліквідація.
Превентивна реструктуризація
Це система заходів (організаційних, фінансових, юридичних тощо), спрямованих на запобігання банкрутству, які можуть включати:
- зміну складу активів і зобов’язань;
- зміну структури управління;
- реорганізацію бізнес-процесів.
Таку процедуру відкриває лише господарський суд і лише за заявою боржника.
Судові процедури
Відповідно до ст. 6 Кодексу, у межах справи про банкрутство суд застосовує:
- процедуру розпорядження майном;
- санацію боржника;
- ліквідацію банкрута.
Справи розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника. Суд вирішує також всі пов’язані майнові спори, у тому числі:
- позови про стягнення заборгованості;
- спори щодо майна;
- визнання недійсності правочинів;
- спори щодо трудових відносин, заробітної плати, тощо.
Після відкриття справи обов’язково вводиться процедура розпорядження майном, яка завершується або переходом до наступного етапу, або закриттям провадження.
Арбітражний керуючий
Процедури банкрутства проводяться арбітражним керуючим, якого призначає суд. Це фізична особа, яка має відповідну освіту, досвід, пройшла навчання, стажування та склала кваліфікаційний іспит. Вимоги до кандидата включають:
- громадянство України;
- юридичну або економічну освіту (рівень магістра);
- відсутність судимості та заборон на професійну діяльність;
- знання державної мови.
Один арбітражний керуючий може виконувати функції:
- адміністратора реструктуризації;
- розпорядника майна;
- керуючого санацією;
- ліквідатора.
Специфіка окремих категорій боржників
Не допускається провадження у справах про банкрутство щодо:
- казенних підприємств;
- державних некомерційних підприємств;
- бюджетних установ;
- боржників, діяльність яких пов’язана з державною таємницею (із урахуванням закону про держтаємницю).
Участь іноземних кредиторів регулюється Кодексом та відповідними міжнародними договорами України.
Інші особливості
- Провадження у справах про банкрутство також підпорядковується нормам Господарського процесуального кодексу України.
- Відносини щодо адміністративних актів у цій сфері врегульовано законом «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей Кодексу.
