Валерій чотири рази приходив у військкомат. Хоча був непридатний.
Пройшов полігони, прильоти, піхоту, Авдіївку.
🤕 Перше поранення — травень. Друге — жовтень.
Зламаний таз. Пошматоване тіло. Паралізована рука. Хотіли ампутувати.
Він не міг ходити. Але не зламався.
🙌 Сьогодні він кульгає. Але встає.
Сміється. Пише книгу про свій шлях.
І підтримує інших — через ГО «Підтримай героїв», яке виросло з простого людського «не міг пройти повз».
💔 Це не просто інтерв’ю.
Це про те, як болить. І як світло проростає з болю. Це про воїна, який живе не заради слави — а заради гідності.
📖 Не пропустіть.
✨ Можливо, вам саме цього і бракувало — справжності.
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
