Позовна давність: як не втратити право на судовий захист

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції нагадує про ключові положення щодо позовної давності — строку, протягом якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого права.

Що таке позовна давність?

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може реалізувати своє право на судовий захист. Основне призначення цього інституту — встановлення меж для правової визначеності у цивільних відносинах.

Загальний строк позовної давності становить 3 роки, якщо інше не передбачено законом.

Випадки скороченої та подовженої позовної давності

Скорочений строк — 1 рік — застосовується до таких вимог:

  • стягнення неустойки (штрафу, пені);
  • спростування недостовірної інформації, розміщеної у ЗМІ;
  • порушення переважного права купівлі частки;
  • розірвання договору дарування;
  • оскарження дій виконавця заповіту;
  • перевезення вантажів, пошти;
  • недоліки проданого товару.

Подовжений строк — 4 роки — застосовується до спорів щодо визнання необґрунтованих активів та їх стягнення в дохід держави.

Початок перебігу позовної давності

Перебіг позовної давності починається:

  • з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права;
  • у випадку зобов’язань — з моменту порушення умов договору;
  • у випадку правочинів, укладених під впливом насильства — з моменту припинення цього впливу;
  • для неповнолітніх — з моменту досягнення повноліття.

Зупинення та переривання позовної давності

Підстави для зупинення:

  • непереборна сила (війна, катастрофа тощо);
  • мораторій;
  • зупинення дії нормативно-правових актів;
  • участь сторін у бойових діях (ЗСУ тощо).

Підстави для переривання:

  • визнання боргу боржником;
  • подання позову до одного з боржників;
  • подання часткової позовної вимоги.

Після переривання позовна давність починає обчислюватися заново, попередній строк не враховується.

Наслідки спливу позовної давності

Суд не відмовить у прийнятті позову через сплив строку, але за наявності заяви іншої сторони це може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Якщо ж пропущення строку є поважним — суд може поновити строк.

Водночас особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення — навіть якщо не знала про сплив.

Випадки, на які позовна давність не поширюється

Позовна давність не застосовується до вимог:

  • про захист особистих немайнових прав (крім випадків, визначених законом);
  • вкладника до банку;
  • про відшкодування шкоди, завданої життю та здоров’ю (за загальним правилом);
  • страхувальника до страховика;
  • центрального органу виконавчої влади щодо резервів;
  • про визнання недійсними правочинів щодо гуртожитків.

Джерело: Міністерство юстиції

Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *