Верховний Суд: зловживання правом при укладенні договору позики з пов’язаною особою є підставою для відмови у солідарному стягненні боргу з іншого з подружжя

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що укладення одним із подружжя договору позики з пов’язаною особою, наприклад із батьком, з подальшим пред’явленням вимог про солідарне стягнення боргу з іншого з подружжя та визнанням цього позову самим позичальником, є зловживанням правом. Такі дії є підставою для відмови у позові в частині вимог до того з подружжя, хто не був стороною договору.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення заборгованості за договором позики зі свого сина та його колишньої дружини. За твердженням позивача, у 2011 році він позичив синові грошові кошти, зокрема, для придбання нежитлового приміщення, яке нібито було призначене для спільних сімейних потреб подружжя.

Суд першої інстанції задовольнив позов у повному обсязі, пославшись на те, що сам відповідач (син позивача) не заперечував проти вимог, хоча й зазначив, що не може повернути кошти.

Апеляційний суд скасував рішення в частині задоволення позовних вимог до відповідачки — колишньої дружини, посилаючись на доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) та висновки у справі про поділ майна.

Правова позиція ВС

Верховний Суд зауважив, що відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що здійснюються з метою завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Частина 3 статті 16 ЦК України передбачає можливість відмови у захисті цивільного права саме з підстав зловживання.

Колегія суддів наголосила, що з огляду на обставини справи — наявність родинних зв’язків між позивачем і відповідачем, оформлення позики на конкретне майно, визнання позову, а також спробу покласти борг на особу, яка не була стороною договору — мають місце ознаки недобросовісної поведінки.

Таким чином, Верховний Суд погодився з висновком про зловживання матеріальними правами, однак окремо зазначив, що апеляційний суд помилково визнав суперечливою саме поведінку позивача, хоча той не брав участі у справі про поділ майна.

У підсумку КЦС ВС постановив, що підставою для відмови в задоволенні вимог до колишньої дружини має бути саме зловживання правом з боку позивача та його сина — як пов’язаних осіб.

Джерело: Верховний Суд

Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *