Рівненський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу жінки, яка домагалась визнання загиблого військовослужбовця батьком її дитини. Таким чином, суд скасував рішення місцевого суду, який раніше відмовив у задоволенні відповідного позову.

Обставини справи
Позивачка перебувала у фактичних шлюбних стосунках із чоловіком, від якого у 2022 році народила сина в одній із країн Євросоюзу. У свідоцтві про народження вказано обох батьків. У 2023 році чоловік загинув під час бойового завдання в Харківській області. З метою захисту спадкових прав дитини та оформлення державних пільг, жінка звернулася до суду для встановлення юридичного факту батьківства.
Першою інстанцією було призначено судово-генетичну експертизу, однак її не провели через відсутність біологічного матеріалу загиблого, що стало підставою для відмови в задоволенні позову.
Рішення апеляційного суду
В апеляційному суді позивачка надала додатковий доказ — висновок молекулярно-генетичного дослідження, який засвідчив 99,98% імовірність того, що мати загиблого є біологічною бабусею дитини. Відповідачка (ймовірно, мати загиблого) не заперечувала батьківства.
Суд взяв до уваги не лише надану експертизу, а й позицію Верховного Суду у справі № 643/9245/18, де зазначено, що для встановлення батьківства можуть використовуватись будь-які належні й допустимі докази, зібрані згідно з ЦПК.
Крім того, було враховано практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою ДНК-дослідження є ключовим доказом у справах про батьківство (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, ЄСПЛ, 2009).
Підсумок
Суд задовольнив позов у повному обсязі, визнавши нині покійного військовослужбовця батьком дитини. Це рішення відкриває шлях до захисту соціальних та спадкових прав дитини.
Джерело: Рівненський апеляційний суд
