Нещодавно мені довелося представляти інтереси фізичної особи-підприємця у провадженні, яке здійснював Уповноважений із захисту державної мови. Підставою стало те, що основний вебсайт підприємця функціонував виключно російською мовою. Водночас україномовна версія ресурсу існувала, але на окремому домені, оскільки архітектура сайту не дозволяла технічно інтегрувати дві мовні версії в одну платформу.
За результатами перевірки було складено протокол про порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Під час захисту ми наголосили на відсутності умислу з боку підприємця та на тому, що україномовна версія сайту вже була доступною для користувачів, хоча й на іншій адресі. Також було надано докази того, що клієнт активно вживає заходів для вдосконалення мовної доступності своїх сервісів.
У підсумку, за результатами розгляду протоколу,ФОП не було притягнуто до відповідальності, враховуючи обставини справи, обмежилися попередженням. Це рішення ще раз підтвердило: закон дозволяє враховувати як технічні обставини, так і добросовісність суб’єкта господарювання.
Водночас справа стала сигналом для бізнесу: питання мовної відповідності сайтів потрібно вирішувати завчасно, ще на етапі проєктування ресурсів. Наявність україномовної версії — це не лише юридичний обов’язок, а й прояв поваги до суспільства.
Висловлюю щиру подяку мовному омбудсмену та його команді за конструктивний підхід і підтримку української мови як невід’ємної складової нашої культури. Такі рішення сприяють не лише дотриманню законодавства, а й поверненню української мови у повсякденний публічний простір.
