Володимир Клочков
Керуючий партнер АО «Клочков та Партнери», Голова Громадської Організації “Захист прав адвокатів України”, адвокат
Понад півтора року Вищий антикорупційний суд розглядає справу ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва. Це один із найгучніших процесів останніх років: засідання не транслюються, але щоразу привертають увагу десятків журналістів і моніторингових організацій. І річ не лише у статусі фігуранта. Ця справа ставить перед судовою системою принципове запитання: чи здатна вона залишатися незалежною, коли тиск очевидний?
Процес з вираженим прообвинувальним ухилом
Захист неодноразово наголошував на упередженому характері процесу: частина клопотань відхиляється без належної мотивації, а ключові докази — від записів НСРД до грошових матеріалів — викликають обґрунтовані сумніви щодо допустимості.
Окремим викликом стало публічне інтерв’ю агента НАБУ, яке прозвучало ще до розгляду справи по суті й фактично сформувало у суспільстві образ Князєва як винного. На думку адвокатів, це суперечить принципу презумпції невинуватості й ускладнює можливість об’єктивного розгляду.
Особливо резонансним є те, що такий інформаційний фон впливає не лише на суспільну думку, а й на сприйняття самої справи, створюючи нерівність сторін.
Полтавський ГЗК — передісторія гучного процесу
Справу Князєва не можна розглядати у відриві від багаторічного корпоративного конфлікту довкола Полтавського ГЗК.
У 2020 році групи, пов’язані з Ігорем Коломойським та російськими акціонерами, відновили спроби оскаржити угоду купівлі-продажу 40 % акцій комбінату (2002 рік). Попри чинне рішення Вищого господарського суду 2015 року, у 2022 році апеляційний господарський суд несподівано повернув пакет позивачам — ще й розширив його за рахунок акцій, які їм ніколи не належали. Серед бенефіціарів — російські бізнесмени та політики.
Рішення викликало жорстку критику: юристи називали його безпрецедентним і юридично вразливим. Компанія Ferrexpo публічно заявила про готовність відстоювати свої права у Верховному Суді та міжнародних арбітражах.
У квітні 2023 року Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення апеляції та підтвердила право власності Ferrexpo. Уже за місяць після цього детективи НАБУ затримали Князєва, висунувши йому підозру у нібито неправомірній вигоді за це рішення.
Системні порушення процесу
Захист фіксує низку ключових порушень:
- записи НСРД здійснювались без дозволу суду — отже, недопустимі;
- матеріали відкривалися із порушеннями та можуть містити ознаки монтажу;
- походження коштів не підтверджене — вони вперше з’явилися в матеріалах НАБУ;
- обшуки проводилися без понятих і належної відеофіксації.
Це не технічні деталі — це питання законності доказів, на яких будується обвинувачення.
Ця справа — не про одну людину. Вона доведе, чи здатна судова система захищати базові принципи навіть у найчутливіших кейсах. Якщо рішення буде ухвалене на підставі сумнівних доказів, наслідки вийдуть далеко за межі цього процесу — підірвуть довіру до всієї системи правосуддя.
Справа ексголови Верховного Суду стала маркером: чи зможе Феміда залишитися неупередженою, коли суспільний тиск максимальний.
