В Україні сформувався перший пул офіційно засвідчених державою лобістів. Станом на кінець листопада в Реєстрі прозорості, який веде НАЗК, налічується 108 активних учасників. Це результат трьох місяців дії Закону «Про лобіювання».
У реєстрі вже присутні як великий бізнес, так і громадські організації та фізичні особи, які відкрито декларують свій вплив на процес ухвалення рішень.
Хто вже є в Реєстрі лобістів
Загалом у Реєстрі було зареєстровано 110 учасників, проте щодо двох із них участь згодом призупинено. Серед 108 діючих:
- 55 компаній;
- 54 фізичні особи;
- 1 іноземне представництво.
До перших офіційних лобістів долучилися, зокрема:
- Філіп Морріс Україна;
- мережа магазинів «Аврора»;
- METRO Cash & Carry Україна;
- «АрселорМіттал Кривий Ріг»;
- «Ощадбанк».
Ці компанії також представлені в Індексі Опендатабота 2025 року, що додатково підкреслює їхню роль у публічній площині.
Навіщо бізнесу статус лобіста
Для великих компаній офіційна реєстрація як лобістів — це спосіб легітимізувати свої контакти з державою.
В «Ощадбанку» пояснюють, що для установи, діяльність якої прямо залежить від регуляторних рішень, важливо «відкрито й легітимно взаємодіяти з Національним банком та іншими державними органами». Участь у Реєстрі прозорості дозволяє чітко розмежувати законний захист інтересів і недопустимі форми впливу.
У мережі «Аврора» наголошують, що сам Закон «Про лобіювання» та Реєстр — лише інструменти. Щоб система запрацювала повноцінно, потрібне формування культури прозорого впливу на владу, в якій:
- бізнес відкрито представляє свої позиції;
- влада сприймає взаємодію з бізнесом як нормальну частину демократичного процесу.
Чого бракує новій системі: позиція асоціацій
Перші місяці роботи Реєстру показали й практичні проблеми, з якими стикається організований бізнес.
У Європейській Бізнес Асоціації звертають увагу, що:
- необхідно уточнити терміни й визначення в законі;
- спростити та оптимізувати звітність, особливо для великих бізнес-асоціацій з десятками тем лобіювання й сотнями бенефіціарів;
- запровадити практичні стимули для тих, хто офіційно реєструється.
Схожу позицію озвучують у Спілці українських підприємців. Там наголошують, що прозорість має бути двосторонньою:
- реєструватися та звітувати має не лише бізнес,
- а й народні депутати та урядовці, які взаємодіють із лобістами та ухвалюють рішення.
Без цього, підкреслюють у СУП, система ризикує залишитися формальною.
Ключовий етап — перші звіти у 2026 році
Повноцінна перевірка дієздатності Реєстру прозорості розпочнеться у січні 2026 року, коли лобісти вперше подаватимуть звіт про лобіювання. Саме тоді стане зрозуміло:
- наскільки зручним є інтерфейс та технічні вимоги Реєстру;
- яке реальне навантаження система витримає;
- чи будуть учасники готові системно звітувати про свої контакти з органами влади.
Чому це важливо для прозорості бізнес-середовища
Опендатабот інтегрував позначку про реєстрацію в Реєстрі прозорості в картки компаній і осіб у своїх сервісах. Це дає можливість:
- швидко побачити, хто є офіційним лобістом;
- оцінити відкритість компанії у питаннях взаємодії з державою;
- зробити бізнес-середовище більш прогнозованим і підзвітним для суспільства.
Таким чином, запуск Реєстру прозорості — це лише перший крок до формування в Україні зрілої та відкритої культури лобіювання, де вплив на політичні рішення відбувається не кулуарно, а в легальному й контрольованому форматі.
Джерело: Опендатабот
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
