Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №10392, який запроваджує єдині правила дотримання академічної доброчесності у сфері освіти та науки, а також визначає відповідальність за їх порушення та процедури реагування. За документ проголосували 260 народних депутатів.
Що саме врегульовує закон
У пояснювальній записці зазначається, що раніше питання академічної доброчесності були врегульовані лише частково: бракувало чіткого розуміння змісту доброчесності, переліку порушень і єдиних процедур притягнення до відповідальності.
Новий закон:
дає визначення академічної доброчесності; встановлює, які дії вважаються порушеннями (плагіат, фабрикація, фальсифікація результатів, написання робіт на замовлення, маніпуляції під час оцінювання, неправомірний вплив тощо); описує процедуру розгляду випадків порушень — зі строками, правами сторін та обов’язками закладів освіти.
Види відповідальності для студентів, викладачів та закладів
Закон запроваджує диференційовану відповідальність залежно від статусу особи:
Для здобувачів освіти: повторне виконання роботи, в якій виявлено порушення; у певних випадках — відрахування з закладу освіти. Для педагогічних і наукових працівників: попередження та інші обмеження; звільнення з посади; позбавлення наукового ступеня чи вченого звання. Для закладів освіти та наукових установ: можливість втрати акредитації чи ліцензії у разі системної бездіяльності щодо порушень академічної доброчесності.
Реєстр порушників та заборона «замовних» робіт
Однією з новацій є створення Реєстру осіб, щодо яких застосовані обмеження за порушення академічної доброчесності. Мета реєстру — посилити довіру до дипломів та наукових ступенів і зробити систему відповідальності прозорішою.
Також закон:
забороняє рекламу та посередництво у створенні академічних робіт на замовлення; відносить створення таких робіт і посередництво до порушень академічної доброчесності.
Профілактика порушень і формування культури доброчесності
Документ передбачає не лише санкції, а й превентивні механізми. Заклади освіти та наукові установи мають вибудувати власні системи забезпечення академічної доброчесності, зокрема через:
навчання студентів і працівників основам академічного письма; формування навичок коректної роботи з джерелами; дотримання етичних стандартів досліджень.
Як наголошують автори законопроєкту, ідеться про зменшення кількості порушень не лише шляхом покарань, а насамперед завдяки формуванню культури доброчесності й усвідомленню правил та наслідків їх недотримання.
Джерело: Верховна Рада України
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
