Як компенсувати моральну шкоду. Рекомендації експерта

Компенсація моральної шкоди є звичайною судовою і адвокатською практикою. Водночас не всі позови про компенсацію моральної шкоди завершуються позитивним судовим рішенням. У чому складність таких справ? Розглянемо це питання по пунктах з досвіду судового експерта.

Належним спеціалістом для визначення моральної шкоди є психолог, а не психіатр.

Необхідно чітко визначити, що адекватним спеціалістом для виявлення моральних страждань (моральної шкоди) є психолог, а не психіатр. Під час психологічного обстеження фахівець-психолог може виявити всі стресові фактори, психотравму, визначити моральні страждання, які становлять предмет моральної шкоди. Також психолог може рекомендувати підходи до визначення суми компенсації моральної шкоди. Тобто, доведення моральної шкоди й визначення розміру компенсації моральної шкоди слід починати з обстеження у психолога. Всі інші варіанти (психіатр, невролог, невропатолог) – допустимі, але не є достатніми для виявлення моральних страждань психічно здорової людини та обґрунтування вимог про компенсацію моральної шкоди.

Компенсація моральної шкоди чи відшкодування моральної шкоди?

У публікаціях на тему компенсації моральної шкоди можна зустріти різні формулювання цього поняття: відшкодування моральної шкоди, відшкодування моральних збитків, компенсація моральної шкоди, моральна компенсація, моральна шкода, відшкодування моральних страждань, оцінка моральної шкоди, сума відшкодування моральної шкоди – усі ці визначення є некоректними. Юридично правильним визначенням є – моральна шкода, яка полягає у спричиненні людині моральних страждань, будь-які комбінації словосполучення “моральна шкода” в інших формулюваннях є юридично хибними. Щодо компенсації чи відшкодування, правильно буде використовувати визначення компенсація моральної шкоди, сума компенсації моральної шкоди, розмір компенсації моральної шкоди, оцінка компенсації моральної шкоди, але не відшкодування моральної шкоди, відшкодування моральних страждань тощо.

Чи повинен психолог, який проводить обстеження щодо моральної шкоди, бути судовим експертом?

Такої залежності немає. Психолог, який проводить обстеження особи на наявність моральних страждань (моральної шкоди), має бути насамперед фахівцем у відповідній галузі психології: дитяча психологія, психологія міжособистісних відносин, вікова психологія, соціальна психологія тощо. Адже психологічні особливості дітей і дорослих різні, так само як різняться особистісні особливості чоловіків і жінок, людей творчої праці, особистісні особливості осіб у сфері публічної діяльності та непублічних осіб, тощо. Тому психолог повинен застосовувати адекватні методи психологічної діагностики негативних наслідків для різних обставин правопорушення та для різних особистостей потерпілих. Фахівець-психолог може скласти свій висновок про виявлені моральні страждання і надати його до суду. Це буде належним письмовим доказом в статусі висновка експерта чи висновка спеціаліста про виявлені моральні страждання, тобто про факт заподіяння моральної шкоди, належним обґрунтуванням позовних вимог щодо компенсації моральної шкоди та суми компенсації моральної шкоди.

У разі особливої необхідності можна подати клопотання до суду чи слідчого про призначення судової психологічної експертизи і доручення її проведення обраному вами фахівцеві-психологу. У такому разі слідчий або суд попереджають фахівця-психолога про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків (ст. 384 КК) і виносять ухвали чи постанову про призначення спеціаліста психолога судовим експертом в даній справі. Відповідно – отримують висновок цього фахівця-психолога у процесуальному статусі висновків експерта-психолога.

Водночас, за отриманням висновку про моральну шкоду можна звернутися до атестованого судового експерта-психолога або до експертної установи. У такому разі судовий експерт-психолог повинен провести таке ж саме психологічне обстеження особи і виявити її/його моральні страждання, які є суттю моральної шкоди. У своєму висновку судовий експерт-психолог також описує виявлені моральні страждання і обґрунтовує заподіяння людині моральної шкоди. Відповідно, виявлені моральні страждання дозволяють стверджувати про заподіяння моральної шкоди й обґрунтовано визначати суму компенсації заподіяної моральної шкоди.

Чи існують спеціальні методики визначення моральної шкоди?

Поняття моральної шкоди, компенсація моральної шкоди є правовими. Більш-менш адекватним аналогом, зрозумілим для науки психології, є поняття моральні страждання, негативні короткострокові реакції та негативні стани, що тривають у часі. Виявити моральні страждання для психолога можливо, для цього застосовується весь арсенал психодіагностичних методів та методик, що існують у сучасній психології. Наприклад, для виявлення підвищеної тривожності внаслідок моральних страждань можна використовувати тест Спілбергера-Ханіна, для виявлення особистісних порушень як чинника моральної шкоди можна використовувати колірний тест Люшера в адаптації Л.Н. Собчик, для виявлення особистісних цінностей, порушення яких викликає моральні страждання, можна використовувати опитувальник Рокича, для виявлення нервово-психічного напруження можна використовувати опитувальник Т.А. Нємчина та ін.

Тобто для обґрунтування вимог щодо компенсації моральної шкоди необхідно виявити всі наявні моральні страждання, і для цього немає якоїсь єдиної універсальної методики, єдиної на всі випадки життя. Відповідно, щоб належно виявити моральні страждання та обґрунтувати вимоги про компенсацію моральної шкоди, психолог повинен добре володіти методами та методиками психологічної діагностики, які є у сучасній психології. Сюди можна також віднести опитування, бесіду, структуроване інтерв’ю, які дозволяють виявити попередню картину моральних страждань. Потім психолог підбирає адекватні методи психологічного тестування – опитувальники, тести, щоб виявити конкретні моральні страждання, їх числову вираженість, щоб можна було дати психологічну оцінку виявленим результатам тестування. Психологічні тести, що застосовуються для виявлення моральних страждань (морального шкоди), можуть бути самооціночними, проєктивними, апаратними, вербальними, малюнковимитощо.

Оскільки моральна шкода полягає в різноманітних порушеннях нормального функціонування особистості, у різноманітних моральних стражданнях, то для обґрунтування вимог щодо компенсації моральної шкоди визначальним є володіння психологом усім сучасним психодіагностичним інструментарієм, а не якоюсь однією методикою.

У чому складність доведення моральної шкоди?

Як правило, позивачі одразу прагнуть обґрунтувати суму компенсації моральної шкоди та недостатньо обґрунтовують наявність моральних страждань як першооснови для вимог щодо компенсації моральної шкоди. У свідомості позивачів складається схема «правопорушення – моральна шкода – компенсація моральної шкоди». І два перші елементи для позивачів є само собою зрозумілими, так би мовити, преюдиційними. Але для суду необхідно все доводити і довести, по-перше, сам факт наявності моральних страждань (моральної шкоди). По-друге, причинно-наслідковий зв’язок цих моральних страждань (моральної шкоди) з обставинами чи наслідками правопорушення. Ну, і, по-третє, довести своє уявлення про розмір належної компенсації.

Тут можна вказати на ту особливість справ про компенсацію моральної шкоди, що саме собою правопорушення, навіть найважче, не є належним обґрунтуванням для твердження про моральні страждання. Відповідно, твердження про заподіяння моральної шкоди без доведення реальних моральних страждань стають необґрунтованими. Наприклад, часто наводять загибель близьких родичів як вирішальний аргумент заподіяння моральних страждань (моральної шкоди). Але насправді між близькими родичами могли бути (і бувають на практиці) вкрай негативні відносини, тому загибель одного з них аж ніяк не завдає моральних страждань (моральної шкоди) іншому. Тобто тяжкістю делікту неможливо надійно обґрунтувати твердження про заподіяння моральних страждань та вимоги щодо компенсації моральної шкоди. Такими доказами заподіяння моральної шкоди можуть бути лише результати психологічного дослідження, які дозволять виявити дійсно існуючі моральні страждання у їхньому конкретному прояві та обґрунтовано підійти до оцінки суми компенсації за реально заподіяні моральні страждання (моральну шкоду).

В якості аналогії невизначеності суті заподіяної моральної шкоди внаслідок певного правопорушення можна привести приклад спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, наприклад, у ДТП. З того, що ми інтуїтивно розуміємо, що здоров’ю людини, яка стала жертвою ДТП з безліччю тілесних ушкоджень, дійсно заподіяна шкода, ми не можемо зрозуміти, яка саме шкода була заподіяна, яким саме органам, частинам тіла, які саме і наскільки важкі були заподіяні тілесні ушкодження. Так само і у разі заподіяння моральних страждань (моральної шкоди) – ми ніколи не можемо наперед визначити, які моральні страждання, якої сили тощо виникли у людини внаслідок певного правопорушення. Тільки за підсумками психологічного опитування та психологічної діагностики можна точно встановити, які саме моральні страждання (моральні шкоди) були заподіяні даним правопорушенням, наскільки ці моральні страждання (моральна шкода) є важкими, які можливі суми компенсації моральної шкоди будуть адекватні встановленому правопорушенню та будуть необхідними для відновлення особи в порушених правах.

Як визначається сума компенсації моральної шкоди – компенсація за заподіяні моральні страждання?

Сума компенсації за заподіяні моральні страждання (моральну шкоду) визначається судом. Для задоволення позовних вимог щодо компенсації моральної шкоди позивач має надати суду належні докази заподіяння йому моральних страждань (моральної шкоди) внаслідок правопорушення. Таким доказом є висновок фахівця психолога чи висновок судового експерта психолога. У цьому висновку має бути зазначено, що внаслідок негативного впливу обставин правопорушення людині було заподіяно моральні страждання (завдано моральної шкоди). Моральні страждання (моральний шкода) проявляється у конкретних негативних станах, негативних реакціях, тяжкість яких може оцінити фахівець психолог чи експерт психолог за наявності в нього достатньої кваліфікації у цьому розділі психології, що було зазначено вище.

Як орієнтир для визначення суми компенсації моральної шкоди (оцінки моральних страждань) судами використовується фактор сили та глибини моральних страждань (тяжкості моральної шкоди), можливість усунення моральних страждань (або моральної шкоди, що триває), час та зусилля, необхідні для мінімізації негативних наслідків заподіяння моральної шкоди,наслідків правопорушення (обставини правопорушення, тобто первинна шкода) або віддалених негативних наслідків правопорушення, які виникли внаслідок обставин правопорушення (вторинна шкода) тощо. Ці дані для обґрунтування свого рішення про суму компенсації за заподіяні моральні страждання (моральну шкоду) суд має отримати із висновку психолога. Наприклад, внаслідок ДТП людина отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді травми пальця руки. Як суду оцінити суму компенсації моральної шкоди (оцінка моральних страждань)? Зміст делікту – ДТП, легкі тілесні ушкодження – не надають жодних орієнтирів для ухвалення рішення про суму компенсації моральної шкоди та й взагалі – про наявність моральних страждань. Але якщо виявляється, що травму пальця руки отримав професійний музикант, то у такої людини можливі дуже сильні моральні страждання (моральна шкода) та сума компенсації моральної шкоди, заподіяної внаслідок такого легкого делікту, може бути дуже значною. Відповідно, у дослідженні психолога буде виявлено конкретні негативні стани, моральні страждання – їх обґрунтованість, сила, виразність, тяжкість та інші специфічні характеристики цих моральних страждань – що дозволить стверджувати про заподіяння людині навіть у легкому правопорушенні значної моральної шкоди. Відповідно, людина, яка потрапила в незначне ДТП, може вимагати значної суми компенсації моральної шкоди. Тому що рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не тяжкістю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок особистісного значення наслідків цього правопорушення, що становить юридичний зміст поняття моральної шкоди, а також визначає розмір суми компенсації моральної шкоди.

Або приклад моральних страждань (моральної шкоди) внаслідок втрати багажу при перельоті – крім матеріальних цінностей було втрачено рукопис із аналізом результатів важливих наукових досліджень. На відміну від матеріальних цінностей втрата рукопису була невідновною, що завдало найсильніших моральних страждань (моральної шкоди) особі науковця. Відповідно факт заподіяння моральних страждань (моральної шкоди) для суду був обґрунтований особистісними характеристиками позивача: науковець, особистісні цінності участі в наукових дослідженнях, особистісна важливість отриманих результатів, особистісна обґрунтованість моральних страждань (моральної шкоди). Відповідно, у цього потерпілого виявлено значні, глибокі моральні страждання. А особистісне значення та особистісна тяжкість моральних страждань (моральної шкоди) були достатніми аргументами для оцінки судом суми компенсації за заподіяні моральні страждання (моральну шкоду).

Чи суди присуджують великі суми компенсації моральної шкоди?

На жаль, доводиться часто стикатися з помилковою думкою, що суди не присуджують великих сум компенсації моральної шкоди. Насправді ситуація із сумами компенсації моральної шкоди за рішеннями суду є далеко неоднозначною. У судовій практиці трапляютьсярішення щодо компенсації моральних страждань (моральної шкоди) на значні суми. Тобто твердження, що суди не присуджують компенсацію моральної шкоди, не відповідає дійсності – суди досить часто ухвалюють рішення про компенсацію моральної шкоди на значні суми.

З іншого боку, якщо проаналізувати відмовні рішення судів у частині компенсації моральних страждань (моральної шкоди), то часто можна відзначити недостатнє обґрунтування позовних вимог щодо компенсації моральних страждань (моральної шкоди), недостатнє обґрунтування вимог щодо суми компенсації моральних страждань (розмір моральної шкоди), недостатністьдоказів фактичного спричинення моральних страждань (моральної шкоди) та інші недопрацювання сторони позивача. На жаль, для багатьох позивачів спрацьовує помилковий стереотип – я жертва правопорушення, мені завдано моральної шкоди (моральних страждань), я маю право компенсувати моральну шкоду, треба лише оцінити суму компенсації за мої моральні страждання. З цієї причини багато позивачів наголошують на факті правопорушення як само собою зрозуміломуобґрунтуванні заподіяння моральних страждань (моральної шкоди), вказують довільну суму компенсації моральної шкоди і не приділяють достатньої уваги доведенню факту моральних страждань (моральної шкоди), щоб згодом обґрунтовано стверджувати про компенсацію шкоди.

Суд повинен побачити і зрозуміти, як правопорушення вплинуло на морально-психологічне благополуччя позивача, які моральні страждання (моральна шкода) були заподіяні, наскільки сильними були ці моральні страждання (моральна шкода), чи є ці моральні страждання (моральна шкода) завершеними в часі чи ще тривають, чи є вони відновними чи безповоротними – всі ці та інші сутнісні аспекти моральних страждань необхідно показати суду, щоб суд міг винести обґрунтоване рішення про спричинення моральної шкодиусунутими або продовжуваними для всіх суддів міг винести обґрунтоване рішення про заподіяння моральної шкоди на підставі виявлених моральних страждань у цій справі, а також щоб суд міг обґрунтовано ухвалити рішення про належну суму компенсації моральної шкоди за заподіяні моральні страждання. Ключовим тут є виявлення моральних страждань як основи винесення правового судження про заподіяння моральної шкоди на підставі виявлених моральних страждань в даній справі, а також щоб суд міг обґрунтовано прийняти рішення про належну суму компенсації моральної шкоди за спричинені моральні страждання. Ключовим аспектом тут є виявлення моральних страждань як основи для винесення правового судження про спричинення моральної шкоди.

Сім підсумкових рекомендацій для обґрунтування вимог щодо компенсації моральних страждань (моральної шкоди):

1. Для подання позовних вимог щодо компенсації моральної шкоди необхідно пройти психологічне обстеження. Психолог може виявити та описати моральні страждання (моральну шкоду). Таким чином, досягається перша мета – встановлення факту наявності моральних страждань (моральної шкоди).

2. Обстеження щодо виявлення моральних страждань (моральної шкоди) дозволяє виявити причини цих моральних страждань (моральної шкоди). Таким чином, досягається друга мета: доведення причинно-наслідкового зв’язку між виявленими моральними стражданнями (моральною шкодою) та обставинами правопорушення.

3. Обстеження та опис моральних страждань (моральної шкоди) дозволяє психологу зробити оцінку тяжкості цих моральних страждань (моральної шкоди) для конкретної людини з урахуванням її індивідуальних особливостей. Таким чином, досягається третя мета – обґрунтування позовних вимог про суму компенсації за заподіяні моральні страждання (заподіяння моральної шкоди).

4. Детальний опис проведеного психологічного обстеження щодо виявлення моральних страждань (моральної шкоди) є необхідним доказом у справах про компенсацію моральних страждань (компенсації моральної шкоди).

5. Наявність детального опису проведеного психологічного обстеження щодо виявлення моральних страждань (моральної шкоди) є необхідною умовою винесення судом рішення про компенсацію моральних страждань (компенсацію моральної шкоди) та присудження суми компенсації моральної шкоди (компенсації моральних страждань).

6. Виступ психолога в суді з поясненнями своїх висновків про заподіяння моральних страждань (заподіяння моральної шкоди) та обґрунтуванням суми компенсації моральної шкоди (суми компенсацій моральних страждань) є додатковим аргументом для суду щодо винесення рішення про суму компенсації моральної шкоди (суму компенсації моральних страждань).

7. Наш досвід виступу в судах з поясненнями про застосування сучасних наукових методів виявлення моральних страждань показує, що суди охоче приймають такі пояснення, глибше розуміють суть поняття моральної шкоди, абсолютно адекватно сприймають інформацію про суть моральних страждань у конкретної людини в даних, психотравматичних для неї, обставинах та виносять рішення про компенсацію моральної шкоди в значно більших сумах, аніж в середньому по, так званій, судовій практиці.