У 2025 році ресурсні платежі бізнесу за користування надрами, землею та вплив на довкілля становили 92,7 млрд грн, що лише на 0,9% більше, ніж роком раніше. Водночас їхня частка у доходах зведеного бюджету зменшується, що свідчить про поступове зниження ролі цих надходжень у фіскальній системі.
Про це йдеться у спільному дослідженні професора КНЕУ, фінансового аналітика Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl у співпраці з ГО «Асоціація Відкритих Даних».
Газ і надра: вузьке коло ключових платників
Найбільшим донором залишається газова галузь: лише 44 компанії забезпечили 36% усіх ресурсних надходжень (23,2 млрд грн). Загалом близько 65% платежів формують лише 20 компаній, що створює критичну залежність бюджету від обмеженого кола великих гравців — переважно нафтогазового та гірничо-металургійного секторів.
Компенсація падіння ренти за рахунок землі
У 2025 році рентні платежі за газ, нафту та вугілля скоротилися (сукупно –8,1%), зокрема у вугільній галузі падіння сягнуло 35,2%. Частково це було компенсовано зростанням земельного податку (+17,7%) та орендної плати (+13%), а також збільшенням екологічних платежів на 4,1%.
Київ — фінансовий центр, регіони — ресурсна база
58% ресурсних платежів акумулює Київ, де зареєстровані головні офіси великих компаній, хоча видобуток відбувається переважно в регіонах. Значні обсяги надходжень також забезпечують Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська та Харківська області. Західні регіони — Львівська та Рівненська області — вирізняються активністю у видобутку бурштину та нерудних копалин.
Лідери за сплатою
Серед найбільших платників — АТ «Укргазвидобування» та АТ «Укрнафта», а також підприємства гірничо-металургійного комплексу, зокрема компанії груп «Метінвест» і «АрселорМіттал».
Ресурсні платежі як ESG-індикатор
Аналітики наголошують, що податкова дисципліна за ресурсними платежами є ключовим ESG-індикатором фінансової стійкості компаній. Суттєва заборгованість за такими платежами сигналізує про високі операційні та регуляторні ризики, що критично важливо для інвесторів і партнерів.
Дослідження підкреслює: стабільність бюджетних надходжень від ресурсних платежів напряму залежить від спроможності та доброчесності великого бізнесу, а також від ефективності державної політики управління природним капіталом.
Джерело: Дослідження професора КНЕУ, фінансового аналітика Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl у співпраці з ГО «Асоціація Відкритих Даних»
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
