Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який уже називають «великим податковим законом». Документ містить ключові податкові зміни, які Україна взяла на себе в межах співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Ідеться про одразу кілька новацій: оподаткування доходів із цифрових платформ, скасування пільги на ввезення посилок до 150 євро, закріплення військового збору на рівні 5% та запровадження обов’язкового ПДВ для частини ФОПів.
Які зміни закладені в законопроєкті
У документі передбачено чотири основні податкові новації.
Перша — запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про сервіси на кшталт OLX, Bolt, Uber, Uklon, Glovo та інші.
Друга — скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро.
Третя — закріплення ставки військового збору для фізичних осіб на рівні 5%, а також збереження обов’язку його сплати для спрощенців навіть після завершення воєнного стану.
Четверта — обов’язкова сплата ПДВ для суб’єктів спрощеної системи оподаткування з доходом понад 4 млн грн на рік.
Що зміниться для тих, хто заробляє через цифрові платформи
Законопроєкт передбачає новий порядок оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ.
Наразі, за чинним законодавством, такі доходи мають декларуватися фізичними особами самостійно, а податок із них становить 18% ПДФО та 5% військового збору. На практиці цей механізм майже не працює.
Тепер Мінфін пропонує створити спрощену модель. Для цього людині потрібно буде відкрити спеціальний банківський рахунок, на який надходитимуть кошти від платформ. Самі платформи стануть податковими агентами та передаватимуть інформацію про доходи до податкових органів.
Для таких доходів хочуть запровадити знижену ставку ПДФО — 5%. Разом із військовим збором загальне податкове навантаження становитиме 10%.
Водночас для продавців товарів через цифрові платформи, наприклад через OLX, передбачено виняток: якщо сума продажів не перевищує еквівалент 2 тис. євро на рік, відкривати спецрахунок і сплачувати податки не доведеться.
Коли ФОПи можуть стати платниками ПДВ
Однією з найрезонансніших змін є запровадження обов’язкового ПДВ для спрощенців із річним доходом понад 4 млн грн.
У Мінфіні пояснюють, що ця норма пов’язана з адаптацією українського законодавства до правил ЄС. У Європейському Союзі обов’язок ставати платником ПДВ виникає при річному обороті понад 85 тис. євро.
Водночас ця ініціатива викликає серйозну критику з боку підприємців та податкових експертів. Основний аргумент полягає в тому, що адміністрування ПДВ в Україні складне, бюрократизоване та створює додаткові ризики для малого бізнесу.
Щоб частково пом’якшити наслідки, уряд пропонує для ФОПів збільшити податковий звітний період із одного до трьох місяців. Крім того, за перші п’ять порушень у сфері адміністрування ПДВ у перший рік роботи нових правил штраф становитиме лише 1 грн.
Очікується, що ця зміна може зачепити близько 252 тис. українських ФОПів.
Що буде з військовим збором
Ще одна важлива зміна — фактичне закріплення військового збору на постійній основі.
Наразі ставка збору для фізичних осіб становить 5%, а для ФОПів діють окремі правила. Для першої, другої та четвертої груп — це 10% від мінімальної зарплати на місяць, для третьої групи — 1% від доходу.
Раніше ці правила вважалися тимчасовими і були пов’язані з воєнним станом. Тепер Мінфін пропонує залишити їх чинними і після його завершення.
У пояснювальній записці зазначено, що це потрібно для забезпечення фінансування оборони та повоєнного відновлення України.
Що зміниться для міжнародних посилок
Окремий блок законопроєкту передбачає скасування пільги на безмитне і безподаткове ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро.
Наразі саме ця норма дозволяє ввозити невеликі посилки без сплати ПДВ і мита. Після змін ПДВ нараховуватиметься і на такі відправлення.
Уряд пояснює необхідність цього кроку двома причинами: адаптацією до європейських директив та боротьбою зі схемами ввезення товарів через дроблення великих партій на дрібні посилки.
Водночас безподатковий виняток хочуть залишити для посилок, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій. Але їхня вартість не повинна перевищувати 45 євро.
Чому уряд просуває ці зміни
Уряд пояснює новий законопроєкт не лише зобов’язаннями перед МВФ, а й необхідністю закривати прогалини в податковому законодавстві.
Зокрема, йдеться про боротьбу з дробленням великого бізнесу на ФОПів, використанням спрощеної системи для мінімізації податків, а також зі схемами безмитного ввезення товарів.
Крім того, документ покликаний імплементувати в українське законодавство низку директив Європейського Союзу.
Коли зміни можуть запрацювати
У чинній редакції законопроєкту датою набрання чинності нових правил визначено 1 січня 2027 року.
Водночас остаточне рішення ще залежить від парламенту. У Верховній Раді вже лунають сигнали, що голосувати за непопулярне підвищення податків депутати не поспішають.
Попри це, для уряду ухвалення таких змін важливе не лише з погляду фіскальної політики, а й для продовження співпраці з міжнародними партнерами, насамперед із МВФ.
Скільки додатково хочуть отримати до бюджету
За оцінками Мінфіну, сукупно ці податкові зміни можуть принести бюджету близько 60 млрд грн на рік.
Ці кошти уряд розглядає як додатковий фінансовий ресурс в умовах великої війни, високих бюджетних витрат і залежності від міжнародної підтримки.
Джерело: Міністерство фінансів
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
