У 2025 році державні та приватні виконавці стягнули 29,63 млрд грн боргів. Це на 16% більше, ніж у 2024 році.
Водночас загальна сума боргів, переданих на виконання, була значно більшою. За даними Опендатаботу, виконавці прийняли до роботи понад 6,3 млн виконавчих проваджень на суму 2,32 трлн грн.
Скільки проваджень вдалося завершити
Понад половину проваджень, які перебували на виконанні у 2025 році, становили нові справи. Решта тягнулася з попередніх років.
За рік було завершено 3,03 млн виконавчих проваджень. Однак реально стягнути кошти вдалося лише у третині випадків.
У середньому виконавці повертали лише 1,5 копійки з кожної гривні боргу.
Чому офіційна статистика виглядає так низькою
Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко зазначає, що реальний рівень стягнення є вищим, ніж показує загальна статистика.
За його словами, з умовної тисячі документів виконується приблизно 300–400, тобто 30–40%.
Низький показник у загальній статистиці пояснюється наявністю так званих «мертвих боргів». Йдеться про суми, які фактично неможливо стягнути, зокрема через мораторії або справи щодо шкоди, завданої війною РФ.
Як працювали державні та приватні виконавці
Державним виконавцям у 2025 році було передано 4,94 млн проваджень на суму 1,84 трлн грн.
Приватні виконавці отримали 1,36 млн проваджень на суму понад 471 млрд грн.
За кількістю справ державні виконавці виконали кожне четверте провадження, а приватні — кожне п’яте.
Водночас за сумами приватні виконавці стягнули 12,46 млрд грн, тобто 3% від заявлених сум. Державні виконавці стягнули 17,17 млрд грн, або 1%.
Що заважає ефективному стягненню
Приватний виконавець Андрій Авторгов зазначає, що на статистику впливають «заморожені» суми, які фактично неможливо виконати, а також мораторії та недосконалість законодавства.
За його словами, після початку повномасштабного вторгнення держава частіше запроваджувала обмеження й заборони на виконання, що ускладнило стягнення навіть у тих випадках, коли боржники мають ресурси.
Як може допомогти цифровізація
Верховна Рада ухвалила закон про цифровізацію виконавчого провадження. Він має автоматизувати частину процесів, зменшити затримки зі стягненням та розблокуванням рахунків, а також знизити ризики побутової корупції.
Ключова зміна — підключення всіх банків до Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Наразі до неї підключено близько половини банків, які автоматично виконують постанови про арешт рахунків. Інші банки досі працюють у паперовому форматі, що може затягувати процедуру та давати боржникам час для виведення коштів.
Що кажуть виконавці про реформу
Андрій Авторгов ставиться до цифровізації стримано. На його думку, вона важлива, але не може бути самостійною метою реформи.
Він вважає, що зміни більше пов’язані з переходом до моделі, у якій посилюються наслідки внесення особи до Реєстру боржників та обмежується можливість розпоряджатися майном без участі виконавця.
За його словами, іноді цифрові інструменти можуть навіть ускладнювати стягнення, якщо боржник бачить провадження в «Дії» та встигає вивести кошти до арешту рахунків.
Джерело: Опендатабот
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
