У 2025 році в Україні зареєстрували 1 344 кримінальні правопорушення за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.
За даними Опендатаботу, це у 3,4 раза більше, ніж у 2021 році, і майже у 5 разів більше, ніж у 2019 році. Встановлена вартість відмитого майна сягнула 12,35 млрд грн, однак під арешт потрапило лише 590 млн грн.
Що сталося
Кількість кримінальних проваджень за ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом — суттєво зросла за останні шість років.
У 2019 році було обліковано 283 такі правопорушення. У 2021 році — 395. У 2025 році показник зріс до 1 344.
Водночас дедалі більше таких справ доходять до суду. Якщо у 2020–2021 роках судову перспективу мало приблизно кожне четверте кримінальне правопорушення, то у 2024 році до суду направили 49% проваджень, а у 2025 році — 45%.
Які суми фігурують у провадженнях
Загалом у 2025 році правоохоронці опрацювали 3,3 тис. кримінальних проваджень щодо відмивання коштів. Понад половина з них була розпочата ще у попередні роки.
За результатами розслідувань до суду передали 595 обвинувальних актів, а підозри отримали 832 людини.
Загальна сума відмитого майна становила 12,35 млрд грн. Водночас під арешт потрапило 590 млн грн.
Чому арештовують лише частину активів
Для доведення саме легалізації майна слідству потрібно встановити не лише факт можливого первинного злочину.
Необхідно також довести походження активів від конкретного злочину, простежити рух коштів і підтвердити, що відповідні операції були спрямовані саме на приховування або маскування незаконного походження майна.
Саме з цим, за словами юристів, на практиці виникає найбільше труднощів.
Радник юридичної фірми Asters Орест Стасюк пояснює, що різниця між сумами, які фігурують у провадженнях, і реально арештованими активами є закономірною. Для арешту слідству потрібно обґрунтувати зв’язок конкретного активу з імовірним злочином. На початкових етапах розслідування зробити це часто складно або неможливо.
За його словами, у таких справах важливо оцінювати не лише суми, заявлені на початку розслідування, а кількість обвинувальних вироків, які набрали законної сили, та обсяг активів, щодо яких суд дійсно встановив злочинне походження коштів.
Хто розслідує найбільше справ
Найбільше проваджень щодо відмивання коштів відкрила Національна поліція України — 61% усіх справ.
Ще 16% розслідувало Бюро економічної безпеки, 11% — Державне бюро розслідувань, 7% — Національне антикорупційне бюро України. Частка Служби безпеки України та Держфінмоніторингу становила по 3%.
Водночас за масштабами виявлених схем лідерами є Бюро економічної безпеки та НАБУ.
У справах, які розслідувало БЕБ, встановлено факти легалізації майна на 5,42 млрд грн. У провадженнях НАБУ — на 4,56 млрд грн.
Разом ці два органи виявили понад 10 млрд грн легалізованих активів, або 81% від загальної встановленої суми.
Що відбувається у 2026 році
За перші п’ять місяців 2026 року зафіксували 603 правопорушення щодо легалізації майна.
Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас у 38% таких проваджень було повідомлено про підозру, а до суду дійшло 25% справ.
Чому кількість справ зросла
Стрімке зростання кількості справ про відмивання коштів пов’язане не лише з активністю правоохоронців, а й зі змінами до законодавства, які набули чинності у 2020 році.
Раніше для розслідування відмивання коштів потрібно було спочатку довести основний злочин, з якого походили гроші чи майно, та отримати рішення суду.
Тепер стаття про відмивання коштів дедалі частіше фігурує як додаткова кваліфікація у справах про корупцію, економічні та інші тяжкі злочини.
Тому зростання статистики значною мірою може відображати зміну підходів до розслідування, а не лише збільшення кількості самих злочинів.
Чому це важливо
Справи про відмивання коштів є складними для доведення. Слідству потрібно не лише встановити ймовірний первинний злочин, а й довести походження активів, рух коштів і намір приховати їхнє незаконне походження.
Саме тому гучні заяви про легалізацію майна не завжди завершуються обвинувальними вироками за ст. 209 КК України.
Для оцінки ефективності таких розслідувань важливо дивитися не лише на кількість відкритих справ і заявлені суми, а й на те, скільки активів реально арештовано, конфісковано та щодо скількох проваджень суд встановив злочинне походження коштів.
Джерело: Опендатабот
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
