В Україні зареєстрували петицію із закликом криміналізувати сталкінг та кіберсталкінг. Її автори просять уряд підтримати законодавчі зміни й створити дієві механізми реагування на систематичне переслідування.
Чого вимагають автори петиції
Ініціатори звернення закликають Кабінет Міністрів:
- підтримати законопроєкти №12088 та №12297 і доопрацювати їх;
- доручити Міністерству юстиції та Міністерству внутрішніх справ підготувати необхідні законодавчі зміни;
- зобов’язати Національну поліцію розробити протоколи реагування на заяви постраждалих від переслідування.
Для розгляду урядом петиція має зібрати 25 тисяч підписів протягом трьох місяців.
Що вважається сталкінгом
Сталкінгом називають систематичне небажане переслідування людини, яке викликає у неї страх за власну безпеку.
Воно може проявлятися через:
- постійне стеження;
- нав’язливі дзвінки та повідомлення;
- погрози й психологічний тиск;
- приховану фото- або відеозйомку;
- створення фейкових акаунтів;
- публікацію персональних даних;
- переслідування в соціальних мережах;
- спам-атаки та інші форми кіберсталкінгу.
Рада Європи також визначає кіберсталкінг як систематичне й загрозливе втручання в приватне життя людини за допомогою цифрових технологій.
Чому потрібні зміни
Автори петиції наголошують, що переслідування нерідко передує фізичному насильству та іншим тяжким злочинам.
Водночас відсутність окремого складу кримінального правопорушення ускладнює реагування поліції. Постраждалим доводиться доводити наявність погроз, насильства або інших суміжних правопорушень, хоча саме систематичне переслідування вже може створювати загрозу.
Які законопроєкти вже є у Раді
Законопроєкт №12088 передбачає зміни до кримінального процесуального законодавства та закону про протидію домашньому насильству для встановлення відповідальності за злочинне переслідування.
Законопроєкт №12297 спрямований на повнішу імплементацію міжнародних норм щодо протидії домашньому та іншим видам насильства, зокрема стосовно дітей. Обидва документи зареєстровані у Верховній Раді.
Що передбачає Стамбульська конвенція
Стаття 34 Стамбульської конвенції зобов’язує держави вживати законодавчих або інших заходів проти умисної повторюваної поведінки, яка змушує людину боятися за власну безпеку.
Україна ратифікувала конвенцію у 2022 році, однак автори петиції вважають, що норми щодо переслідування досі не імплементовані повною мірою.
Поштовхом стала справа про переслідування десятків жінок
У зверненні згадують резонансну історію про чоловіка, якого десятки жінок звинувачували у багаторічному переслідуванні.
За їхніми словами, він знайомився з жінками у громадських місцях, збирав особисту інформацію, приховано знімав розмови, а після відмови від спілкування продовжував переслідування.
Постраждалі стверджували, що їхні звернення до поліції тривалий час не давали результату. Кримінальне провадження відкрили вже після суспільного розголосу. Чоловік відкидає звинувачення та заявляє про кампанію з дискредитації.
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
