Керуючий партнер адвокатського об’єднання «Радтке-Прядко і партнери», член Ради в комітеті з питань верховенства права НААУ
Перевірки залишаються страшним сном для бізнесу, не зважаючи на те, що завдяки планам-графікам перевірок до них можна готуватись.
І часто не тому, що є порушення, а тому, що норми нашого законодавства можна читати так по різному, що підтверджує судова практика, коли навіть суди вищих інстанцій трактують одні й ті ж норми по різному.
Взагалі положення ст. 77 ПКУ, якою встановлено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до річного плану-графіка, який оприлюднюється на офіційному вебсайті контролюючого органу, не нова, і графіки перевірок публікуються щорічно.
До плану-графіка включаються платники податків, які мають ризик несплати податків та зборів, при цьому ступінь такого ризику визначається за критеріями, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Проте 2026 рік можна буде охарактеризувати як рік подальшої трансформації системи контролю в Україні, відхід від формального «планового» підходу до перевірок і перехід до аналітичної моделі, так названої ризик-орієнтованої моделі, в основі якої — оцінка ризиків та концентрація ресурсів на сегментах із найбільшою ймовірністю бюджетних втрат.
Такий підхід відповідає як положенням Податкового кодексу України, так і стратегічним орієнтирам державної фінансової політики, що передбачають розвиток системи управління податковими ризиками, підвищення аналітичної складової податкового контролю та мінімізацію надмірного адміністративного тиску на суб’єктів господарювання, які демонструють належний рівень податкової дисципліни (це про так званий «Клуб білого бізнесу»).
Порівняльний аналіз затвердженого плану перевірок податківців із попереднім роком свідчить про скорочення кількісних показників більш ніж на сім відсотків. Однак така динаміка не означає зниження інтенсивності контролю як такого. Йдеться радше про зміну методології відбору: до переліку включаються суб’єкти, щодо яких на підставі автоматизованого аналізу звітності та наявної податкової інформації встановлено підвищений ступінь імовірності порушень або значні потенційні суми недоплат. Відповідно, кількість перевірок зменшується, проте їх фіскальна ефективність має зрости.
Структурно план-графік податкових перевірок складається з чотирьох розділів:
– перевірки юридичних осіб
– перевірки фінансових установ та представництв нерезидентів
– перевірки фізичних осіб-підприємців
– контроль за правильністю нарахування та сплати ПДФО, військового збору і ЄСВ.
Такий розподіл вказує на сегментування ризиків за типами платників і податків, а саме на так званий ризик-орієнтований підхід, коли контролюючий орган здійснює комплексний аналіз податкової поведінки суб’єкта господарювання, включаючи структуру доходів і витрат, динаміку фінансових показників, співвідношення податкового навантаження до середньогалузевих індикаторів, обсяги задекларованого податкового кредиту з ПДВ, наявність операцій із контрагентами, які мають ознаки ризиковості, а також інформацію, отриману від інших державних органів. Особлива увага приділяється ситуаціям, коли обсяги господарської діяльності значні, проте рівень сплати податків є непропорційно низьким або демонструє різкі коливання без очевидних економічних підстав.
Таким чином, сам факт включення суб’єкта господарювання до плану-графіка є наслідком аналітичної оцінки його податкової поведінки.
У 2026 році акцент у контрольній діяльності зроблено на низці галузей, які історично характеризуються складною структурою операцій та підвищеним рівнем податкових ризиків. Передусім це добувна промисловість і розроблення кар’єрів, де питання рентних платежів, трансфертного ціноутворення та обліку витрат мають особливе значення. Значна увага приділяється переробній промисловості, зокрема виробництву підакцизної продукції, де контроль охоплює як податкові аспекти, так і дотримання спеціальних вимог щодо обліку та маркування товарів. Сектор енергетики — постачання електроенергії, газу, теплової енергії — також перебуває у фокусі, що зумовлено великими фінансовими потоками та складністю тарифоутворення.
Окремий блок становить оптова і роздрібна торгівля, насамперед ринок пального, великі торговельні мережі, фуд-ритейл, а також торгівля побутовою технікою. У цих сферах контролюючі органи приділяють увагу правильності формування податкового кредиту з ПДВ, дотриманню вимог щодо застосування РРО/ПРРО, обліку готівкових операцій, а також наявності необхідних ліцензій. Організація азартних ігор також залишається у зоні підвищеної уваги через специфіку ліцензійних платежів та обліку доходів. Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність включені до переліку пріоритетних напрямів з огляду на значні обороти та розгалуженість договірних відносин.
Окремої уваги заслуговує функціонування переліку платників із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, так званого «Клубу білого бізнесу» для сумлінних платників, які демонструють стабільну сплату податків, належний рівень заробітної плати та відсутність податкового боргу.
Критерії включення до такого переліку передбачають, зокрема, відсутність суттєвої заборгованості, належне виконання обов’язків зі сплати ЄСВ, відповідність фінансових показників середньогалузевим значенням, своєчасну реєстрацію податкових накладних та відсутність операцій із ознаками ризиковості. Для фізичних осіб-підприємців третьої групи встановлено мінімальний рівень доходу понад 5 млн грн та вимоги щодо середньої заробітної плати не нижче галузевого рівня з урахуванням регіонального коефіцієнта.
Правові наслідки включення до цього переліку є відчутними. Йдеться про скорочення строків проведення окремих видів перевірок, закріплення за платником відповідального працівника податкового органу, можливість бронювання працівників, а також фактичне обмеження застосування документальних перевірок, за винятком випадків, прямо передбачених законом. Інформація про включення до переліку надсилається через електронний кабінет платника.
Водночас слід наголосити, що план-графік стосується виключно документальних планових перевірок. Камеральні перевірки здійснюються в межах повноважень податкового органу автоматично на підставі поданої звітності, а фактичні та позапланові документальні перевірки можуть проводитися за наявності визначених законом підстав незалежно від включення платника до плану.
Попри певне скорочення планових документальних перевірок, не треба забувати про ризики проведення камеральних та фактичних перевірок, які не включені до опублікованих графіків перевірок і проводяться на підставі наказу керівника контролюючого органу за наявності хоча б однієї із визначених Податковим кодексом підстав.
Серед них — отримання інформації від інших державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення, письмове звернення споживача щодо недотримання порядку проведення розрахункових операцій, неподання або подання з нульовими показниками звітності щодо використання РРО/ПРРО, інформація про порушення у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет чи пального, а також відомості про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин або здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації.
У практичному вимірі це означає, що контроль за готівковими розрахунками, наявністю ліцензій, веденням касових операцій та дотриманням вимог щодо застосування електронних платіжних засобів залишатиметься інтенсивним.
Паралельно з діяльністю ДПС власні плани перевірок на 2026 рік затвердили інші контролюючі органи. Пенсійний фонд України планує перевірити сотні суб’єктів господарювання щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску, а Державна служба з питань праці — понад 18 тисяч суб’єктів з питань дотримання трудового законодавства та охорони праці. Це свідчить про комплексний характер державного нагляду, у межах якого податкові, соціальні та трудові аспекти діяльності підприємств перебувають у взаємозв’язку.
Отже, у 2026 році податковий контроль в Україні характеризується поєднанням аналітичної селекції платників, галузевої концентрації ресурсів та посилення антикорупційної складової і включення підприємства до плану-графіка не є випадковістю. Це індикатор того, що податкова модель підприємства потрапила до зони підвищеної уваги за результатами аналітичної оцінки ризиків контролюючими органами.
Для бізнесу це сигнал не лише готуватися до перевірки, а й системно переглянути власну податкову політику, структуру операцій та відповідність показників галузевим орієнтирам.
