Музиченко Анастасія Юріївна
Cтарший юрист АО “Ганна Іщенко та партнери”
Детальний розбір Національної стратегії доходів до 2030 року
Національна стратегія доходів (НСД) на 2024–2030 роки – це не просто черговий декларативний документ. Це фундаментальна «дорожня карта» трансформації фіскальної системи України, яка кардинально змінює парадигму взаємин між державою та приватним сектором. Поки бізнес адаптується до роботи в умовах воєнного стану, урядові кабінети вже сформували архітектуру майбутнього, де податкова анонімність та «оптимізаційні маневри» стають неможливими.
Нова ідеологія: Від фіскального тиску до тотального комплаєнсу
Головний імператив НСД-2030 – фінансова самодостатність. Держава відкрито заявляє: період безповоротної грантової допомоги та пільгового кредитування від міжнародних партнерів не триватиме вічно. Україна має наповнювати бюджет власними силами.
Однак метод, обраний Міністерством фінансів, не є суто каральним. Впроваджується концепція комплаєнс-ризику. Замість суцільних «коврових» перевірок, система автоматично маркуватиме платників.
- «Зелена зона»: Платники з високим рівнем добровільного дотримання правил отримують сервісну підтримку та мінімум втручання.
- «Червона зона»: Платники, чия діяльність демонструє аномалії в реєстрації, звітності або обсягах сплати, стають об’єктами швидкого реагування.
Реформа спрощеної системи: Трансформація чи «витискання»?
Найбільш дискусійний блок Стратегії стосується малого та середнього бізнесу. Уряд вважає, що існуюча модель спрощеної системи оподаткування (ССО) стала інструментом для масштабного дроблення великого бізнесу та легалізації тіньових потоків. Реформа ССО відбуватиметься поетапно:
ЕТАП 1. Консолідація груп та перегляд ставок
Планується об’єднання другої та третьої груп ФОП. Для них буде встановлено єдину ставку податку, яка розраховуватиметься як відсоток від доходу. Ключовий ризик: ця ставка поступово наближатиметься до загальної ставки податку на прибуток (18%). Це фактично нівелює головну перевагу «спрощенки» – низьке податкове навантаження.
ЕТАП 2. Виключення юридичних осіб
Стратегія передбачає поступове витіснення юридичних осіб зі спрощеної системи. Для них ставка податку зростатиме протягом трирічного перехідного періоду, поки не досягне стандартних 18%, що змусить бізнес перейти на загальну систему оподаткування. Проте, не втрачайте свідомість, цей пункт ще на обговоренні.
ЕТАП 3. Тотальний облік товарних запасів
Епоха, коли ФОП міг торгувати товаром без підтверджуючих документів про його походження, добігає кінця. Навіть для мікробізнесу впроваджується спрощений, але обов’язковий документальний облік. Це прямий удар по ринку контрабанди та нелегального імпорту.
ЕТАП 4. Реєстрація через банківський рахунок
Держава пропонує зручність: статус ФОП присвоюватиметься автоматично при відкритті бізнес-рахунку. Проте за цим сервісом стоїть миттєва інтеграція підприємця в систему моніторингу ДПС.
Скасування банківської таємниці: Прозорість без кордонів
Мабуть, найрезонансніший пункт НСД – надання податковим органам прямого доступу до банківської інформації.
Поточний стан – сьогодні ДПС бачить лише факт наявності рахунку. Рух коштів – «свята святих», доступ до якої можливий лише за рішенням суду або в межах кримінального провадження.
Нова реальність – ДПС отримає право аналізувати обороти за рахунками в автоматичному режимі. Мета – виявлення незадекларованих доходів фізичних осіб та прихованої виручки. Це робить використання особистих карток для бізнес-розрахунків («скиньте на карту») критично небезпечним. Податкова бачитиме кожен переказ і матиме інструменти для автоматичного нарахування ПДФО на непідтверджені надходження.
ПДФО та прогресивна шкала: Європейський підхід чи тягар?
Україна планує відмовитися від плоскої шкали ПДФО у 18%. В основу лягає принцип: «Хто заробляє більше – платить більше».
- Прогресивна шкала – запровадження кількох ступенів оподаткування залежно від рівня доходу.
- Система вирахувань – можливість зменшити оподатковувану базу на витрати, пов’язані з освітою, медициною або інвестиціями.
Ризик полягає в тому, що за відсутності реального зниження навантаження на фонд оплати праці (ЄСВ), прогресивна шкала може стимулювати повернення зарплат «у конверти».
Глобальні інструменти контролю: Е-аудит та CRS
Держава озброюється цифровими інструментами, які не залишають простору для маневру:
- Стандарт SAF-T (Е-аудит): Підприємства будуть зобов’язані подавати стандартний аудит-файл, який дозволить податківцям проводити перевірки дистанційно. Алгоритми миттєво виявлятимуть розбіжності між залишками на складах, обсягами реалізації та задекларованим прибутком.
- Автоматичний обмін інформацією (CRS): Україна вже стала частиною глобальної мережі обміну даними про фінансові рахунки. Якщо бенефіціар має рахунки за кордоном, про які він не повідомив, ДПС дізнається про них автоматично. Це стосується як особистих заощаджень, так і доходів від іноземних компаній (КІК).
Стратегічні рекомендації для бізнесу: Як вижити в нових умовах?
З огляду на амбітні цілі НСД-2030, власникам бізнесу варто діяти вже сьогодні:
1. Перегляд структури володіння та операційної моделі
Якщо ваш бізнес тримається на «дробленому» ФОП-ланцюжку, ця модель має обмежений термін придатності. Необхідно розробляти план консолідації та переходу на загальну систему оподаткування, оптимізуючи витрати через легальні механізми (амортизація, витрати на R&D тощо).
2. Наведення ладу в первинній документації
«Паперова» чистота стає головною лінією оборони. Відсутність документів на товар або неможливість підтвердити реальність операції в умовах Е-аудиту призведе до миттєвого донарахування податкових зобов’язань та штрафів.
3. Цифрова трансформація бухгалтерії
Впровадження сучасних ERP-систем та електронного документообігу – це інвестиція в безпеку. Чим прозоріша ваша цифрова звітність для внутрішнього контролю, тим менше шансів потрапити в «червону зону» ризик-орієнтованої системи ДПС.
4. Податковий комплаєнс як частина бренду
В умовах глобалізації «білий» статус стає капіталом. Прозорий бізнес отримує доступ до:
- Міжнародних ринків капіталу та дешевих кредитів;
- Державних тендерів та грантових програм;
- Довіри з боку іноземних інвесторів та партнерів.
Висновки
Національна стратегія доходів до 2030 року – це кінець епохи «сірих» домовленостей. Держава будує цифрову систему контролю, де прозорість є обов’язковою умовою існування.
Шлях до ЄС неминуче пролягає через уніфікацію податкових правил. Для чесного бізнесу це шанс на справедливу конкуренцію та зменшення корупційного тиску за рахунок автоматизації. Для тих, хто звик до «маневрів», – це останній заклик до трансформації.
Сьогодні сплачувати податки – це не просто обов’язок, це стратегічна інвестиція в репутацію. У світі, де дані обмінюються миттєво, «чистий» баланс стає найкращим страхуванням від криз. Майбутнє належить тим, хто грає за правилами, будуючи бізнес, яким можна пишатися не лише в Україні, а й на світовій арені. Епоха виживання за рахунок «сірих» схем минає, наступає ера капіталізації через прозорість.
Музиченко Анастасія, старший юрист АО «Ганна Іщенко та партнери»
