Почнемо із того, що законодавство у цьому питанні недосконале відносно інших родичів, які є у військового. Особливо, якщо це єдині родичі, такі як повнолітні діти чи брати та сестри. Дуже часто до юристів звертаються брати та сестри, а особливо важкі ситуації – коли вони були сиротами і взагалі інших родичів не було.
Повнолітні діти.
Безпосередньо коло осіб, які мають право на виплату у разі загибелі чи смерті військовослужбовця регулює ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх родин», який зазнав змін – особливо в статтю 16-1. Законодавцем змінено формулювання «діти, які не досягли повноліття» на «діти» вочевидь аби розширити коло осіб, які мають родинний зв`язок, виключивши обмеження за віковим цензом. Тобто ніяких посилань щодо віку не вказано, а тільки дана категорія зазначена з боку родинного зв’язку. По аналогії можна використати статтю 1261 Цивільного кодексу України, а саме:иу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті. У вищезгаданому законі вписані діти – але без конкретики стосовно повнолітніх дітей. Закон має мету: компенсувати втрату близької людини і не може обмежувати право дитини на виплату тільки через вік і якщо використовують вік – то це є дискримінацією. АЛЕ те, що може використовувати держава – це Сімейний кодекс України, а саме стаття 6. Що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. І тут же Сімейний кодекс України ніяк не регулює питання – що повнолітні діти не є членами сім’ї-родини.
Тому нагальним питанням є врегулювання даної проблеми із виплатою ОГД дітям. Абсурдна ситуація: є повнолітня дитина і якщо вона єдина, хто залишився, то на сьогоднішній день виплат практично не отримати. Судова практика є, але вона нічим не допомагає. Через суд можливо тільки добитися повторного розгляду комісією заяви із висновками суду, але це майже безрезультатно. Бо суд не може зобов’язати надати виплату через дискреційні повноваження комісії. Прикладом може бути постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року Справа № 420/8075/24. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року Справа № 140/10824/25. Тому це має бути врегульовано остаточно, щоб розвантажити судову систему. Особливо конкретизація поняття «дітей» і чітко зазначити, що повнолітні та неповнолітні діти мають право на ОГД.
Відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме стаття 10 та 10-1. Чітко зазначено стосовно дітей і те, що не береться до уваги в судах стосовно дітей. До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти. Знову ж таки – є деяке розмежування дітей. Але чіткої конкретизації немає. Але цей закон надає можливість повнолітнім боротися і використовувати його у захисті на право ОГД, бо він хоч якось конкретизує дітей.
Проводячи аналіз можна прийти до висновку, як врегулювати дану прогалину. У разі відсутності інших, а саме дружини, неповнолітніх дітей, батьків загиблого військового, утриманців – надати повне право на виплату повнолітнім дітям. У разі наявності інших, то надати виплату тільки у разі по аналогії до статті 10-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також є позитивна зміна, а саме законопроєкт 13646, який перебуває на підписі у президента. Відповідно, якщо це стане законом, то повнолітні діти нарешті отримають можливість отримувати виплату по загибелі чи смерті батька.
Брати та сестри.
Щодо братів та сестер, то тут, судячи з практики, майже неможливо добитися виплат. Мають бути внесені зміни, що якщо відсутні родичі першої черги – надати можливість отримати виплату їм. І це має бути прописано в законі без води: «У разі відсутності дітей, дружини, батьків – право на виплату мають також брати та сестри загиблого чи померлого військовослужбовця». Таких ситуацій безліч, де єдиними родичами залишилися брати та сестри.
Тепер цікаве – це виплати у разі безвісти зникнення чи потрапляння військового в полон. Право на виплату мають повнолітні діти та брати і сестри. Тількиу випадку, якщо військовий був їхнім законним представником. На практиці – взагалі на пальцях можна порахувати кількість випадків. Це питання потребує змін наступного характеру «надання у разі відсутності інших, а саме дружини, неповнолітніх дітей, батьків загиблого військового, утриманців – надати повне право на виплату повнолітнім дітям. У разі наявності інших, то надати виплату тільки у разі по аналогії до статті 10-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» +тільки у разі відсутності інших надати право на виплату братам і сестрам». Дуже багато випадків наявності цих родичів, АЛЕ реалізувати своє праву на виплати вони не можуть через неточності законодавства. В умовах війни це потребує врегулювання і надання справедливості у виплатах. Так як багато випадків, що крім цих родичів більше нікого немає.
Дане питання держава намагається врегулювати шляхом надання можливості військовим складати особисте розпорядження. АЛЕ і тут є прогалина – тому що зробили це, як право військового. Регулює дане питання 550 постанова КМУ.
Прогалина 1: треба складати два різних розпорядження на випадок загибелі чи смерті та на випадок безвісти зникнення чи полону. Проблема, яка врегульовується дуже просто. Треба об’єднати це і вказувати в одному розпорядженні. Таким чином мінімізуються маніпуляції з боку усіх сторін по даній категорії справи.
Прогалина 2: дали як право військовим це робити. Іноді, навіть зачасту, військові не обізнані. Врегулювати дану проблему треба шляхом покладання обов’язку на військові частини – проводити роботу з усім особовим складом і взяти в кожного особисте розпорядження – або якщо військовий проти, то від нього має бути письмова відмова у складанні особистого розпорядження.
Підсумовуючи: повнолітні діти та брати і сестри мають право на виплати. Це можливо втілити, на мій погляд, такими змінами до закону: «Надати у разі відсутності інших, а саме дружини, неповнолітніх дітей, батьків загиблого військового, утриманців – надати повне право на виплату повнолітнім дітям. У разі наявності інших, то надати виплату тільки у разі по аналогії до статті 10 з приміткою1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» + тільки у разі відсутності інших надати право на виплату братам і сестрам». Даний принцип використати і у випадку загибелі чи смерті військового та безвісти зникнення чи потрапляння в полон військового.
І, найголовніше, покласти обов’язок по доказуванню присутності чи відсутності інших родичів на комісію – задля ліквідації бюрократичного процесу збирання доказів отримувачам виплат.
