У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує розширити перелік посадовців, що мають право на державну охорону під час війни та після припинення повноважень.
Йдеться, зокрема, про членів Ставки Верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони.
Кого пропонують охороняти
Один з ініціаторів законопроєкту Роман Костенко зазначив, що чинне законодавство не передбачає належного механізму державної охорони, зокрема для головнокомандувача ЗСУ, начальника Генерального штабу, керівників СБУ та розвідок.
Законопроєкт передбачає, що члени Ставки та РНБО, які виконували відповідні повноваження під час війни або воєнного стану, після звільнення зможуть отримувати державну охорону на території України протягом 10 років.
Це правило пропонують поширити й на посадовців, які вже залишили свої посади.
Водночас право на такий захист не матимуть особи, засуджені до позбавлення волі за кримінальне правопорушення.
Довічна охорона для президента
Окремо пропонується встановити довічну державну охорону після завершення повноважень для особи, яка обіймала посаду президента під час війни, а також членів її сім’ї.
Винятком має бути випадок усунення президента з посади в порядку імпічменту.
Для членів сімей представників Ставки та РНБО охорону пропонують забезпечувати протягом строку повноважень посадовця та ще один рік після їх припинення.
У разі насильницької смерті такого посадовця захист його сім’ї може діяти протягом воєнного стану та ще п’ять років після його завершення.
Чисельність УДО хочуть збільшити
Законопроєкт також передбачає збільшення граничної чисельності Управління державної охорони з 2993 до 5500 співробітників.
Наразі документ перебуває на розгляді парламентського комітету та ще не ухвалений Верховною Радою.
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
