Шлюбний договір — це дієвий юридичний інструмент для чіткого регулювання майнових прав та обов’язків подружжя. Він дозволяє заздалегідь уникнути конфліктів у разі розірвання шлюбу, встановити справедливий порядок поділу майна та врегулювати низку інших важливих питань. Міністерство юстиції України підготувало роз’яснення щодо основних положень і процедур, пов’язаних зі шлюбним договором.
Що регулює шлюбний договір
У договорі можуть бути визначені:
- правовий режим майна подружжя (у тому числі майна, придбаного до шлюбу, подарованого або переданого на потреби сім’ї);
- порядок користування житлом;
- порядок поділу майна у разі розірвання шлюбу;
- умови утримання одного з подружжя;
- правила використання майна на потреби дітей.
Договір укладається у письмовій формі, у трьох оригінальних примірниках, та обов’язково нотаріально посвідчується. У разі недотримання цих вимог шлюбний договір є нікчемним.
Водночас шлюбний договір не може регулювати:
- особисті немайнові відносини між подружжям або між подружжям і дітьми;
- права дитини в обсязі, меншому, ніж це передбачено законом;
- умови, що ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне становище.
Коли укладається шлюбний договір
Договір можуть укласти:
- наречені — після подання заяви про реєстрацію шлюбу до органів ДРАЦС; у такому разі він набирає чинності з моменту державної реєстрації шлюбу;
- подружжя — у будь-який момент після реєстрації шлюбу, з набуттям чинності з моменту нотаріального посвідчення.
У договорі може бути визначено строк дії або строк дії окремих його положень. Якщо строк не зазначено, договір діє до моменту його припинення за згодою сторін або за рішенням суду.
Як змінити або розірвати шлюбний договір
Одностороння відмова від договору або його зміна неможлива. Допускається:
- зміна умов — лише за взаємною згодою сторін, із нотаріальним посвідченням;
- розірвання договору — за спільною згодою або за рішенням суду (у разі неможливості виконання умов договору).
Суд також може визнати шлюбний договір недійсним, якщо:
- не дотримано вимоги щодо нотаріального посвідчення;
- одна зі сторін не мала дієздатності;
- умови договору суперечать законодавству чи моральним принципам;
- договір укладено під впливом насильства, погроз, обману;
- договір зменшує обсяг прав дитини;
- договір ставить одного з подружжя у вкрай невигідне матеріальне становище.
Особливості договору за участю іноземця
Якщо один із подружжя є іноземцем, у договорі необхідно визначити, право якої держави буде застосовуватись до шлюбного договору. Це регулюється положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право» і може бути закріплено окремою угодою або включено до тексту договору.
Шлюбний договір — це інструмент, що дозволяє прозоро визначити фінансові та майнові правила у шлюбі. Щоб договір діяв законно й ефективно, важливо дотримуватись усіх формальних вимог, передбачених законодавством. У разі сумнівів варто звернутися до нотаріуса або юриста для професійної консультації.
Джерело: Міністерство юстиції
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
