Розкрадання понад 733 мільйонів гривень на продуктах для ЗСУ
Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрили масштабну корупційну схему у сфері закупівель харчових продуктів для Збройних Сил України. Слідство встановило, що Міністерство оборони закуповувало не окремі продукти, а цілі комплекти з 409 позицій, значна частина з яких не була затребуваною або взагалі не могла бути фізично поставлена.
Зокрема, за завищеною ціною продавались яйця та м’ясо, тоді як неактуальні продукти, наприклад, черешня, оцінювалися у 8 грн/кг, але фактично не могли бути поставлені через відсутність сезонності. За одним з контрактів на суму понад 1,2 млрд грн понад 50% витрат були спрямовані на позиції із завищеними цінами. У період з серпня по грудень 2022 року постачальники отримали з бюджету понад 733 млн грн. Частина коштів виводилась через механізми «дивідендів» — за даними слідства, ймовірно, згодом за ці гроші були придбані об’єкти нерухомості за кордоном.
Підозри оголошено колишньому керівнику департаменту Міноборони, представникам компаній-постачальників та ще одній фізичній особі. Розслідування триває.
СБУ запобігла замаху на Сергія Філімонова
Служба безпеки України затримала громадянина України, який за завданням російських спецслужб готував вбивство командира підрозділу «Вовки Да Вінчі» Сергія Філімонова. Виконавець є ветераном АТО, якого завербували під виглядом співпраці зі Службою безпеки України.
Під вигаданим прикриттям фігурант отримував інструкції щодо стеження за об’єктом та організації фізичної ліквідації. Він орендував житло неподалік місця проживання військового, отримав вогнепальну зброю зі схрону і був затриманий із нею безпосередньо на місці. Наразі йому повідомлено про підозру, тривають слідчі дії.
ЄСПЛ: відповідальність за участь у процесі лежить на самій стороні
Верховний Суд оприлюднив огляд практики Європейського суду з прав людини за травень 2025 року. До огляду увійшли дві справи проти України — Vasylykiv v. Ukraine та Krupnyk v. Ukraine, які стосуються порядку повідомлення сторін про судові засідання та строків подачі касаційних скарг.
У першій справі заявник стверджував, що не отримав повістку про судове засідання в апеляційному суді. ЄСПЛ встановив, що повідомлення надсилались на правильну адресу, і скаргу визнано явно необґрунтованою. У другому випадку касаційну скаргу подали із запізненням через нібито пізнє надходження рішення. ЄСПЛ зазначив, що заявник мав інші можливості для ознайомлення з документом — зокрема, через реєстр судових рішень або звернення до суду.
У своїх висновках ЄСПЛ наголошує: сторони повинні самостійно дбати про свою участь у процесі, а формальна відсутність отриманого повідомлення не звільняє від відповідальності.
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
