У випадку закриття провадження за скаргою або залишення скарги без розгляду на стадії судового контролю за виконанням судових рішень державний (приватний) виконавець як суб’єкт, чиї дії були оскаржені, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України може вимагати компенсації витрат, понесених ним у зв’язку з розглядом справи, якщо ці витрати спричинені необґрунтованими діями скаржника.
Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу, в межах якої боржник подав скаргу на дії приватного виконавця, а згодом відкликав її. Суд залишив скаргу без розгляду. Приватний виконавець заявив вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, й суди двох інстанцій задовольнили цю вимогу частково.
Разом із тим, ВП ВС дійшла висновку, що відшкодування судових витрат дійсно може відбуватися на будь-якій стадії судового провадження, включно зі стадією судового контролю за виконанням судових рішень. Проте приватний виконавець повинен довести, що дії скаржника були справді необґрунтованими та спричинили йому додаткові витрати.
У згаданій справі приватний виконавець не довів необґрунтованості дій боржника, тож ВП ВС скасувала рішення попередніх інстанцій і відмовила у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат.
Джерело: Верховний Суд України
