Щодня на фронті та в тилу наші захисники й захисниці віддають своє життя, аби ми могли жити у вільній країні. Їхня відвага стала символом незламності, а їхня жертва — нагадуванням про наш обов’язок пам’ятати, підтримувати армію та продовжувати боротьбу.
Ми маємо берегти пам’ять про кожного, хто не повернувся з війни. І водночас підтримувати тих, хто й далі тримає оборону на передові, медиків, волонтерів — усіх, хто наближає перемогу. Це наш спільний фронт і наш спільний обов’язок.
Сьогодні Україна єдина у своєму прагненні до перемоги. І саме ця єдність, наша віра й готовність стояти до кінця стануть найкращим вшануванням загиблих героїв.
Вічна пам’ять полеглим. Слава Україні!
