28 жовтня 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося чергове засідання у т. зв. «газовій справі» — кримінальному провадженні, що стосується розкрадання державних коштів під час видобутку та продажу природного газу у рамках договорів про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування».
Засідання розпочалося із продовження роботи з письмовими доказами сторони обвинувачення — документів, долучених до матеріалів справи.
Справу розглядає колегія суддів. Частина учасників долучилася до процесу дистанційно — у режимі відеоконференцзв’язку.
Ще на початку засідання захисник одного з обвинувачених заявив клопотання про повне дослідження доказів сторони обвинувачення. Він вказав, що прокурор порушує порядок розгляду матеріалів, адже не зачитує зміст документів, а лише вибірково називає їхні назви. На його думку, це створює ілюзію дослідження доказів, а не реальний аналіз матеріалів справи.
Захисник наполягав, що суд має забезпечити оголошення всіх протоколів, документів, а також відтворення файлів з електронних носіїв та огляд речових доказів. Він зауважив, що всі попередні звернення сторони захисту залишалися без уваги.
Головуюча повідомила, що аналогічні клопотання подали також інші обвинувачені. Вона наголосила, що закон не вимагає від суду цитувати кожен документ у матеріалах справи.
Далі в залі запанувала напружена атмосфера. Захисник, не погодившись із позицією суду, повторно взяв слово: «На минулому засіданні оголосили лише кілька документів із сотень сторінок». Суддя заперечила, стверджуючи, що порядок дослідження не порушується.
До обговорення долучилися й обвинувачені. Один із них заявив, що частина документів взагалі не оголошується, що «створює викривлену картину подій і порушує його права». Інша обвинувачена додала, що не розуміє, чому дослідження відбувається вибірково, адже матеріали потрібно оголошувати повністю.
Інший захисник підтримав колег і підкреслив: «У томі понад 250 аркушів, а зачитують лише п’ять документів. Якщо прокурор долучає матеріали, він має їх і оголошувати». Ще двоє адвокатів підтримали позицію, наголошуючи, що документи мають досліджуватись у присутності сторін, а не “десь у нарадчій кімнаті”.
Суддя висловила незгоду з такими твердженнями, вважаючи, що адвокати “умисно відволікають суд від безпосереднього розгляду справи”.
Прокурор заперечувала проти задоволення всіх клопотаннь, пояснивши, що наразі досліджуються реєстраційні та податкові документи, і підстав «розшивати» справу немає.
Після короткої наради суд відмовив у задоволенні клопотань, наголосивши, що порядок розгляду повністю відповідає вимогам КПК і змінювати його немає підстав.
Після цього засідання перейшло в більш спокійний, майже рутинний темп. Прокурор продовжила оголошувати документи — знову занадто тихо. Досліджено матеріали 116 та 117 томів судових. Після короткої перерви суд перейшов до 118 та 119 тому.
Коли прокурор продовжувала монотонно зачитувати назви документів, один із обвинувачених не витримав і заявив, що «це просто дурня якась» і що він не розуміє сенсу у такому способі дослідження доказів. Суддя відреагувала спокійно— попросила його сісти.
Наступне засідання у справі призначено на 11 листопада 2025 року. Суд продовжить із 120 тому матеріалів.
Справа розглядається ще з 2017 року, а у ВАКС — з 2019-го. Тобто через 2 роки – річниця розгляду. Процес схожий на «ритуальний танок», який триває і триває, і зараз цей танець танцюють всі учасники процесу. Але питання наступне – коли ж він скінчиться і на якій ноті?
