Цифровізація, війна та нотаріат: продовження чесної розмови з українським нотаріусом

– Чи бачите ви потенціал для розвитку цифрових послуг у нотаріальній сфері, таких як онлайн-реєстрація чи дистанційні консультації?

З цього питання хочу зробити маленьку ремарку: нотаріус надає послуги виключно технічного характеру. Основна функція нотаріуса – вчинення нотаріальних дій.

Щодо запровадження цифрових технологій у сфері нотаріату – потенціал, безумовно, є. Йдеться не лише про дистанційні консультації чи відео-зв’язок, але й про побудову електронного середовища для нотаріальної діяльності. Законопроєкт № 5644, який наразі перебуває на розгляді Верховної Ради України, передбачає створення Електронної системи нотаріату, що включатиме електронний нотаріальний архів, реєстр нотаріальних дій, електронне робоче місце нотаріуса та інші підсистеми. Я сподіваюсь, це дозволить значно оптимізувати всі процеси, сформувати єдиний цифровий простір для нотаріусів з безперервним доступом до ключових реєстрів і сервісів.

Крім того, вже затверджено Положення про Єдину державну електронну систему е-нотаріату (постанова КМУ № 1406 від 29.12.2023 р.), яка має стати основою цифрової взаємодії у сфері нотаріату. Розглядається можливість інтеграції з електронними сервісами, зокрема й з мобільними рішеннями, такими як застосунок «Дія», але виважено – лише у тих випадках, коли це дійсно доцільно та за умови відповідного рівня захисту.

Щодо дистанційних консультацій – такий механізм вже давно використовується нотаріусами, ковід та війна внесла в цей процес зміни. Дистанційні консультації використовуються нотаріусом як початковий та/або проміжний етап для встановлення контакту з клієнтом, з’ясування певних питань, що потрібні для підготовки до вчинення нотаріальної дії та, звичайно, дуже економить час як нотаріусу, так і клієнтам.

Перехід цілком на дистанційне спілкування з клієнтами, на даний час, є неможливим з огляду на відсутність законодавчого врегулювання таких дій нотаріуса та специфіки самого нотаріального процесу, що потребує особистий контакт із клієнтом при вчиненні нотаріальної дії, таких як обов’язковий огляд нотаріусом оригіналів документів, встановлення особи, перевірка правоздатності та дієздатності, розуміння намірів особи, оцінку нотаріусом того, наскільки особа розуміє наслідки вчинюваного правочину, та ін.

Я реаліст, тому попри всі спекуляції на цю тему, я поки що бачу віддалену можливість, запровадження лише простих односторонніх цифрових правочинів, таких як довіреність, засвідчення справжності підпису на документах, звичайно, за умови належного законодавчого врегулювання, що наразі відсутнє.

Враховуючи специфіку нотаріального процесу, на цьому етапі я не бачу ні законодавчої, ні технічної можливості для цифровізації більш складних нотаріальних дій. Більш того, вважаю, що суспільству треба більше часу для адаптації і трохи інші умови життя для занурення в цифрові процеси держави. Не треба забувати, що в нас велика кількість людей похилого віку, інвалідів, які взагалі далекі від таких процесів, або внаслідок фізичних вад просто не зможуть скористуватися такими механізмами, але їх права повинні бути забезпечені. Тому все це потребує виваженого підходу до процесу цифровізації у сфері нотаріату.

– Які зміни в законодавстві, на вашу думку, необхідні для того, щоб нотаріуси могли краще адаптуватися до цифрових змін?

Передусім необхідне завершення законодавчого оформлення електронної системи нотаріату: прийняття законопроєкту № 5644, затвердження всіх необхідних підзаконних актів, що регламентуватимуть функціонування електронного робочого місця нотаріуса, архіву, реєстрів тощо.

Важливим є унормування дистанційного нотаріального провадження, включно з використанням електронної ідентифікації, КЕП, можливостей взаємодії через єдині цифрові сервіси. Паралельно мають бути визначені чіткі вимоги до інформаційної безпеки як для реєстрів, так і для інструментів, якими користуються нотаріуси.

Я не проти впровадження цифрових рішень у нотаріаті, але виключно на основі професійної експертизи, чіткої правової визначеності та забезпечення належного правового і технічного захисту цифрового простору, персональних даних і довіри громадян.

– Як ви готуєтесь до адаптації нових технологій у вашій роботі? Чи є спеціальне навчання або курси для нотаріусів?

Комісією з питань інформатизації, цифрової трансформації та запобігання кіберзлочинності Нотаріальної палати України проводиться робота щодо імплементації цифрових технологій у нотаріальному процесі.

Для мінімізації ризиків, пов’язаних із процесом цифровізації, Комісією Нотаріальної палати України з питань інформатизації, цифрової трансформації та запобігання кіберзлочинності напрацьовуються навчальні матеріали щодо кібергігієни та кібербезпеки, здійснюється допомога нотаріусам, які зіткнулися із кіберінцидентами, організовуються форуми та конференції, надаються пропозиції щодо застосування централізованих рішень щодо протидії та мінімізації ризиків кібератак, в тому числі використання сучасних систем захисту (EDR/XDR), впровадження захищеного сервісу корпоративної електронної пошти, створення власної служби технічної підтримки для нотаріусів. Проводиться багато онлайн, офлайн семінарів, тренінгів.

Звичайно ж адаптація до запровадження нових технологій у роботі потребує і самоосвіти та самостійного освоєння сучасних цифрових технологій.

– Що ви робили, коли державні реєстри хакнули? Чи були якісь резервні механізми роботи?

Звичайно ж робота нотаріату не зупинилася, але певні нотаріальні процеси були призупинені.

Нотаріуси продовжували вести прийом громадян, консультування, вчиняли нотаріальні дії, що не потребують доступу до реєстрів, працювали з впорядкуванням своїх архівів.

Нотаріуси вже мають певні механізми щодо вчинення нотаріальних дій без доступу до певних реєстрів. На початку війни нотаріуси вже стикалися з такою ситуацією. Такі механізми були запроваджені державою на початку повномасштабного вторгнення. Це дало можливість громадянам вчиняти такі нагальні нотаріальні дії як довіреності, заяви, копії, виписки, дублікати документів та ін.

Міністерством юстиції України, шляхом внесення змін до Положення
про Єдиний реєстр довіреностей, врегульовано, що в умовах воєнного або надзвичайного стану, за відсутності доступу до Єдиного реєстру довіреностей, нотаріальне посвідчення довіреностей, припинення їх дії здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

В умовах воєнного або надзвичайного стану, за відсутності доступу до Єдиного реєстру, реєстрація довіреностей (у тому числі їх дублікатів), посвідчених в нотаріальному порядку, та довіреностей, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, а також відомостей про припинення їх дії проводиться протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, внесення до Єдиного реєстру відомостей про отримання/витрачання бланків здійснюється Реєстраторами в день отримання/витрачання бланка та у суворій послідовності відповідно до порядкових номерів. Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 164 Київ "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", визначений законодавством строк для внесення нотаріусом відомостей до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції, продовжується на підтверджений державним підприємством “Національні інформаційні системи” час їх неналежного функціонування.

– Чи існують резервні механізми для роботи нотаріусів у разі відключення реєстрів?

Нотаріуси працюють з єдиними та державними реєстрами, інших інструментів для нотаріусів держава не запроваджувала.

В своїй роботі нотаріуси використовують інші офіційні джерела інформації, наприклад реєстр санкцій, єдиний державний реєстр декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, бази даних МВС (викрадені, втрачені паспорти, зниклі особи, особи, що переховуються від органів влади) та інші. Якщо певна нотаріальна дія потребує отримання інформації з таких джерел, у випадку відсутності доступу до них, відсутності можливості для нотаріуса встановити певні факти за такими базами даних, нотаріальна дія не може бути вчинена до моменту поновлення доступу до офіційного джерела інформації.

– Які найбільші труднощі виникають у вашій роботі, коли реєстри недоступні?

Відсутність доступу до реєстру складно назвати труднощами. Це неможливість вчинення нотаріусами багатьох видів нотаріальних дій, реєстраційних дій.

У випадку відсутності доступу до реєстрів виникають питання комунікації з клієнтами, бо, звичайно, це руйнує їх плани, створює напруження, конфлікти з контрагентами, невиконання зобов’язань, тому тут від нотаріуса вимагається професійна та емоційна стійкість, роз’яснювальна робота, навичка медіації, постійний контакт з клієнтами, велика довіра клієнтів, як то кажуть – утримання балансу в ситуації та реагування на наслідки тимчасової відсутності доступу до реєстрів в правовому полі.

Всі реєстраційні дії, пов’язані із вчиненням нотаріальних дій, проводяться після поновлення роботи реєстрів у строк, що встановлений чинним законодавством, на час відсутності доступу до реєстрів строки зупиняються до відновлення доступу до Єдиних та державних реєстрів.

Датою відновлення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, є перший робочий день, що настає за днем оприлюднення відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції.

– Чи були випадки, коли через збій у реєстрах доводилося відкладати або скасовувати нотаріальні дії?

Такого поняття «скасування» нотаріальної дії не існує. За відсутності доступу до реєстрів нотаріальна дія відкладається на час дії таких обставин.

Вчинення нотаріальних дій передбачає кілька етапів. Підготовчий етап, безпосередньо вчинення нотаріальної дії, реєстраційні дії.

Багато залежить від того, на якому етапі відбувся збій доступу нотаріуса до реєстрів.

Нотаріус з’ясовує у технічного адміністратора час на відновлення роботи реєстрів.

У кожного клієнта свої життєві обставини, вони не завжди можуть перенести вчинення нотаріальної дії і є необхідність завершити нотаріальні, реєстраційні дії саме в день звернення до нотаріуса.

Відповідно до етапу на якому відбувся збій, нотаріус повідомляє клієнтам орієнтовний час відновлення роботи реєстрів та пропонує певні варіанти дій в таких ситуаціях і далі вже відштовхується від рішення клієнта, ситуації та часу відновлення роботи реєстрів.

Наприклад, збій роботи реєстрів відбувся на етапі, коли нотаріусом здійснено всі підготовчі дії, перевірки, що обов’язкові для вчинення певної нотаріальної дії. В такому випадку я не бачу підстав для зупинення нотаріальної дії. Друкую документи на нотаріальних бланках та вчиняю нотаріальну дію. У випадку, коли в результаті вчиненої нотаріальної дії необхідні реєстраційні дії, я повідомляю клієнтам, що таку реєстрацію буде мною здійснено одразу, після відновлення роботи реєстрів.

Бувають випадки, коли відновлення роботи реєстрів потребує багато часу. В моїй практиці, в таких ситуаціях, я залишалась на роботі до відновлення реєстру та завершувала реєстрацію.

Треба визнати той факт, що є випадки, коли люди, за певних особистих обставин, змушені розривати договори, повертати кошти та вчиняти реституційні дії, що звичайно приводить до конфліктів та матеріальних збитків. Але не можу сказати, що це розповсюджене явище, бо дякуючи свідомості українців, вони розуміють у яких обставинах ми всі живемо і працюємо.

– Як ви перевіряєте правочини та клієнтів, якщо доступ до реєстрів тимчасово відсутній?

За відсутності роботи реєстрів нотаріус вчиняє нотаріальні дії, що не потребують доступу до реєстрів, мова йде саме про Єдині та державні реєстри, держателем яких є МЮУ.

За виключенням останнього зламу реєстрів, я не пам’ятаю такого випадку, щоб одночасно не працювали всі реєстри, доступні портали та офіційні джерела інформації, які нотаріус використовує у своїй роботі.

За відсутності роботи Єдиних та державних реєстрів, держателем яких є МЮУ, нотаріус, при вчиненні нотаріальних дій, що не потребують доступу до вказаних реєстрів, зазвичай може перевірити наявність/відсутність санкцій щодо особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальних дій за Державним реєстром санкцій, що є офіційним джерелом інформації, перевірити дійсність поданих документів, наприклад паспорту, коду інн, чи перебуває особа у розшуку, документи за даним бази МВС та Міграційної служби України, наявність судових рішень, щодо особи або майна за відомостями на сайті Судової влади України. Нотаріус у своїй роботі використовує багато ресурсів, що містять офіційну інформацію, необхідну для безспірного вчинення нотаріальних дій, тому так ми звичайно робимо багато перевірок навіть за відсутності доступу до Єдиних та державних реєстрів, держателем яких є МЮУ.

Якщо нотаріальна дія, за якою звернулась особа, потребує перевірки даних, отримання інформації з певних джерел, що передбачено чинним законодавством, і на час звернення особи нотаріус не має доступу до певного реєстру або джерела офіційної інформації з незалежних від нього обставин, то звичайно така нотаріальна дія не може бути вчинена до моменту відновлення такого доступу.

– Як ви оцінюєте поточний рівень захищеності державних реєстрів від кібератак та технічних збоїв?

Я не є фахівцем в цьому питанні, але як практик мушу визнати, що реєстри, на жаль, далекі від досконалості. Робота реєстрів – це питання захисту прав громадян, питання економіки країни, питання безпеки держави. На мій погляд, ДП «НАІС» необхідно включити до стратегічно важливих підприємств та установ, необхідних для функціонування суспільства, країни та економіки. Всі ж розуміють рівень хакерів, які здійснили останню атаку на реєстри. Тому цілком очевидним є критичність питання кадрів, що працюють з реєстрами. Як порівняння, можу зазначити, що навчання фахового помічника нотаріуса займає роки, думаю, так само навчання фахового спеціаліста у таких підприємствах як ДП «НАІС» потребує значного часу. Тому питання кадрів напряму пов’язано із питанням рівня захищеності та досконалості роботи реєстрів.

– Чи виникли проблеми з доступом до реєстрів, документів або перевірки особи клієнта через воєнні обставини?

            На початку повномасштабного вторгнення реєстри були відключені. Потім поступово почалось надання доступу нотаріусам до реєстрів. При цьому таке відновлення доступу здійснювалось під контролем регулятора, за певними критеріями та вимогами до нотаріуса. Відсутність кримінальних проваджень, відсутність призупинення діяльності, відсутність припинення доступу нотаріуса до реєстрів до початку війни. Тобто відновлення доступу до реєстрів було контрольоване з боку держави. Так, був певний період, коли вчинити нотаріальні дії було неможливо, і це зрозуміло, бо на початку повномасштабного вторгнення було не до нотаріальних дій, мова йшла про життя.

– Як війна в Україні вплинула на вашу професійну діяльність? Чи змінились ваші практики чи підходи до роботи?

Нотаріус – це дуже стала професія, тому підходи та принципи роботи нотаріуса є фундаментальними, визначеними і вони не змінюються.

Щодо моїх особистих підходів у роботі, можу сказати, що почала ефективніше використовувати час людей та свій час. Підготовка до вчинення нотаріальної дії забирає багато часу, як то кажуть, залаштунки нотаріальних дій, те, чого не бачать клієнти, і в більшості випадків, навіть не розуміють обсягу роботи, що здійснюється нотаріусом перед вчиненням нотаріальної дії. У зв’язку з тим, що збільшилась кількість необхідних перевірок, збільшилась кількість функцій нотаріуса, попередня робота проводиться мною без присутності клієнта. Я вибудовую свою роботу так, щоб клієнти витрачали якнайменше часу та зустрічаюся з ними в більшості випадків саме вже для вчинення нотаріальної дії.

Врегулювання питань, що виникають в процесі підготовки, намагаюсь вирішувати шляхом телефонного аудіо або відеозв’язку, шляхом листування з клієнтами через офіційну пошту.

В більшості випадків нотаріальні дії вчиняються за попереднім записом, що знову ж таки пов’язано з великим обсягом попередньої підготовчої роботи, роботи реєстрів, великого обсягу перевірки.

Прості нотаріальні дії, такі як заяви, довіреності, копії вчиняються у звичайному режимі.

– Які труднощі ви зустріли під час війни у вашій практиці? Як ви адаптувались до нових умов?

Труднощі у роботі точно відчувають на собі всі громадяни і ми не виключення.

Наприклад, під час повітряної тривоги я не маю права залишати в офісі клієнтів та помічників. Це, звичайно, значно ускладнює та розтягує у часі весь процес.

Є такі випадки, наприклад, коли нотаріальна дія вчинена, клієнти розрахувалися і почалась повітряна тривога, або стався збій у роботі реєстрів і я не можу одразу вчинити реєстраційні дії, що пов’язані із вчиненою нотаріальною дією. Це вимагає роботи вже з емоційним станом, належного контакту із клієнтами та, звичайно, високої ступені довіри до нотаріуса, що дасть людям впевненість у завершенні всіх дій, пов’язаних з реєстрацією їх прав.

Як звичайна людина, я так само потребувала певної адаптації до нових умов життя та роботи, але не мала на це багато часу, бо треба робити свою справу, виконувати покладені на мене державою обов’язки і бути корисною людям.

– Як війна позначилася на ваших клієнтах? Чи зросла кількість певних нотаріальних послуг, наприклад, оформлення спадщини чи довіреностей?

За наявності повітряних тривог, прильотів, відсутності світла та інших особистих обставин клієнти були вимушені перебудовувати свою роботу, графіки і це, як наслідок, потребувало зміни і мого графіку роботи і життя.

На жаль, війна вплинула і на кількість клієнтів, бо багато людей виїхало, на види нотаріальних дій, які почали частіше потребувати клієнти.

Це спадщина, довіреності, заяви, бо постійно відбувається переміщення людей, заповіти теж частіше складаються. Тобто кількість перейшла більше в бік нотаріальних дій, що пов’язані з поточним життям людей, ніж з інвестиціями, проектами або розширенням бізнесу. Було багато запитів на зміну місцезнаходження юридичних осіб, бо бізнес переміщував офіси та виробництво на захід.

– Швидкі темпи розвитку штучного інтелекту можуть призвести до автоматизації багатьох сфер, включаючи юридичну. Чи не боїтесь ви конкуренції з боку ШІ?

– Як ви ставитесь до можливості впровадження штучного інтелекту в нотаріальну практику? Чи бачите ви це як допомогу чи загрозу?

– Які нотаріальні процеси, на вашу думку, можуть бути автоматизовані за допомогою ШІ, а які вимагають людського підходу?

Я завжди вважала і вважаю, що особисті якості нотаріуса, авторитет, репутація, фаховість, особисте спілкування, вміння побудувати професійні відносин із клієнтами – це те, що напряму впливає на довіру клієнтів та їх бажання мати справу саме зі мною, як нотаріусом.

Якщо людина схильна до саморозвитку, вона не поліниться почитати наукові дослідження на тему ШІ та зробить для себе свій висновок, а не буде слухати нефахові та суб’єктивні судження, що залякують.

На тему ШІ ведеться багато дискусій, але користь від використання цього інструменту важко не оцінити.

Звичайно, потенціал ШІ ще не досліджено повністю і навряд чи це станеться. Думаю, він постійно буде вдосконалюватися.

Є країни, де використання штучного інтелекту (ШІ) у державних органах і установах закріплене на законодавчому рівні. Наведу приклади. Європейський Союз (ЄС) 
– Акт про штучний інтелект (EU AI Act, 2024) – перший у світі комплексний закон, що регулює використання ШІ, включаючи державні органи. Уряди країн ЄС зобов’язані використовувати безпечні та прозорі алгоритми ШІ для аналізу даних, кібербезпеки, адміністрування соціальних виплат та судочинства. У Китаї існує “Національний план розвитку ШІ до 2030 року”. Уряд зобов’язаний впроваджувати ШІ у всі сфери управління. Судові ШІ-системи – суди Китаю використовують алгоритми для аналізу справ та ухвалення попередніх рішень. США. Закон “AI in Government Act” (2020) – федеральні агентства США зобов’язані використовувати ШІ для підвищення ефективності управління.
Національна стратегія ШІ передбачає застосування ШІ в медицині, безпеці, військовій сфері та адмініструванні. Великобританія  “National AI Strategy” (2021) – уряд впроваджує обов’язкове використання ШІ для автоматизації державних послуг. ШІ застосовується у прогнозуванні злочинності, управлінні транспортом та охороні здоров’я. Сінгапур “AI Governance Framework” – держава зобов’язує держоргани використовувати ШІ у прийнятті рішень.  “Smart Nation Initiative” – усі цифрові сервіси та управління містами включають елементи ШІ. Естонія – “Kratt AI” – державний стандарт використання ШІ для автоматизації бюрократії. Уряди та муніципалітети зобов’язані впроваджувати ШІ для аналізу запитів громадян і надання цифрових послуг. Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ)
– Міністерство штучного інтелекту – перша країна, яка створила урядове агентство, що відповідає за ШІ. Державні органи мають обов’язково застосовувати ШІ в економіці, правосудді та адміністративних процесах.У цих країнах ШІ не просто впроваджується, а є обов’язковою частиною державного управління, що закріплено законодавчо.

Україна теж має  Концепцію розвитку ШІ. Україна розробляє нормативні акти щодо використання ШІ у держсекторі. Уряд активно використовує ШІ у цифрових сервісах (наприклад, в “Дії”).

Як на мене, ШІ це не заміна людини, як багато хто помилково вважає. Та я не бачу нічого поганого у тому, щоб задля економії часу, ефективності процесу та покращення результату використовувати ШІ в перекладі текстів, перефразуванні окремих частин тексту, перевірки граматичних, стилістичних помилок, підрахунку кількості слів, символів у тексті. «Прогнати» текст через ШІ іноді дуже корисно, звичайно ж, не завантажуючи персональні дані для обробки.

Цікаво знайомитися з науковими дослідженнями щодо ШІ. Наприклад дослідження на тему Workday: Productivity, Contracting Efficiency, and Distribution of Rents («ШІ чи подовжений робочий день» ) Вей Цзян та її колег з Університету Еморі (США) . В своєму дослідженні вони проаналізували дані 124 000 респондентів за 20 років, та з’ясували, що у професіях з максимальним використанням ШІ робочий тиждень збільшився у порівнянні з тим, де ШІ майже не використовувалось. Прийшли до висновку, що ШІ не замінює людей, а робить їх працю більш продуктивною. Але замість скорочення робочого часу це приводить до збільшення задач, що виконуються робітниками. Чим сильніше професія з використанням ШІ, тим довше робочий день

Ще один приклад. От зовсім недавно потрапила на пост Судді Верховного суду України, Василя Крата, який на своїй сторінці у фейсбуці поділився дослідженням судової практики під заголовком «Трохи про штучний інтелект і «правові галюцинації»: та зазначив, що в Канаді Civil Resolution Tribunal (перший онлайн-трибунал, який є частиною державної системи правосуддя Британської Колумбії) ухвалив рішення про відмову в позові, що базувався на неіснуючих прецедентах, які запропонував штучний інтелект. Суддя, зокрема, вказав, що у матеріалах позивачів є посилання на десять рішень. У цих справах вказані імена сторін та опубліковані роки, але немає жодного юридичного посилання. Дев’ять з цих справ не існують. Позивачі вказали джерелом цих справ «Conversation with Copilot», який є чат-ботом зі штучним інтелектом.

Василь Крат висловив свою думку, що містить, як на мене, новий цікавий термін – «Я вважаю, що ці випадки є «галюцинаціями», коли штучний інтелект генерує неправдиві або оманливі результати.»

Так, використання штучного інтелекту звичайно спрощує і пришвидшує певні процеси, заощаджує час, але все в цьому житті, як то кажуть, має «зворотній бік медалі». На мій погляд, цей «зворотні бік медалі» стосується саме людини.                  

Спеціалісти, які вивчають роботу нашого мозку, досліджують питання впливу цифрових технологій та штучного інтелекту на роботу мозку людини. Більшість з них зазначає, що використання штучного інтелекту впливає на роботу мозку людини, на його здатність мислити, бо мозок це саме той орган людини, який треба постійно тренувати, наприклад читанням книжок, аналітикою, включаючи мислення, і, як наслідок, розвиток людини. Дуже старий вислів «Той читає книжки, той володіє світом», на мій погляд, досі актуальний. Без постійного тренування мозку, відсоток його використання буде зменшуватися,  рівень особистого інтелекту та розумових здібностей буде зменшуватися. Про все це можна багато почитати у дослідженнях світових науковців, які займаються вивченням роботи нашого мозку. Людина буде втрачати саме ті якості, які допомагають їй розвиватися та прогресувати і бути саме людиною, індивідуумом.

Я не проти використання штучного інтелекту взагалі, але, на мій погляд, до цього треба відноситися виважено, з огляду впливу на людину, тренувати мозок та продовжувати постійно розвиватися як особистість.

Моя особиста думка, що ШІ можна ефективно використовувати у нотаріальних процесах, наприклад шляхом створення LLM моделі, прокачати її чинним законодавством, методичними рекомендаціями, роз’ясненнями, листами регулятора, шаблонами документів. Надати можливість заливати туди всі поточні питання, що виникають в нотаріальному процесі, для генерації швидких відповідей. Нотаріуси мали б можливість швидко генерувати документи, листи, вести роз’яснювальну роботу фахово, шляхом публікації статей, бо в нотаріусів завжди на це бракує часу. Тобто навіть з того, що я вже зазначила, вбачається непогана перспектива застосування ШІ. Треба тільки захотіти, розібратися і використати технології собі на користь, а не лякатися всіляких страшилок.

Станом на зараз, особисто я не бачу перспективи впровадження на законодавчому рівні штучного інтелекту саме в нотаріальну діяльність. Але кожен нотаріус особисто може і, на мою думку, має використовувати штучний інтелект як додатковий інструмент для вдосконалення певних процесів. Для себе я провела такий експеримент, згенерувала документ за допомогою ШІ. Слід звернути увагу, що заливати треба документи, які не містять персональних даних, це дуже важлива деталь в роботі. В подальшому документ звичайно ж потребував коригування. Це обумовлено тим, що нотаріус працює з конкретним клієнтом. Це конкретний запит, певні умови, особисті ситуації, тому тут не може бути повністю шаблонна робота. Тут не може бути повної автоматизації роботи нотаріуса від слова взагалі. Але користь та економія часу від цього, звісно, є.