У 2025 році держава рекордно «прикрутила кран» відкритих даних: під аргументом нацбезпеки закриваються цілі масиви інформації, але часто без чітких правових підстав і без розмежування між реально чутливими даними та тими, що потрібні для контролю й аналітики. Україна вже впала в рейтингу відкритості даних до ≈44%, і цей показник може знижуватись і далі.
Серед головних кейсів:
- Компанії ВПК – за новими правилами вони можуть просити Міноборони приховати дані про себе на платформах відкритих даних. Формально – через безпеку, фактично – дані зникають лише з опендата-сервісів, але залишаються в інших реєстрах, що створює нерівний доступ до інформації.
- Декларації посадовців – керівники органів можуть ініціювати закриття декларацій підлеглих із публічного доступу. НАЗК навіть не веде обліку, скільки декларацій таким чином «зникло», тож громадський контроль суттєво ускладнюється.
- Реєстр нерухомості – закрито дані про об’єкти, якими володіє бізнес та пов’язана з ним фізична власність (у т.ч. земельні ділянки й кадастрові номери). Це унеможливлює повноцінну перевірку контрагентів та викриття схем із землею й майном.
- Статистика щодо СЗЧ і дезертирства – Генпрокуратура перестала публікувати щомісячні дані, посилаючись на «держтаємницю», без опублікованих нормативних рішень. Втрачається інструмент для спростування маніпуляцій і пропаганди, як це було у випадку з матеріалами FT.
Експерти попереджають: масове й вибіркове закриття даних не лише не гарантує безпеки, а й підсвічує, що саме вважається чутливим, послаблює довіру до держави, ускладнює журналістські розслідування, аналітику для бізнесу та громадський контроль за зловживаннями.
Джерело: Опендатабот
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
