31 березня Вищий антикорупційний суд продовжив розгляд «газової справи». Судове засідання розпочалось із затримкою, що у цій справі давно стало нормальним явищем.
На початку засідання суд повідомив про надходження низки клопотань від учасників провадження щодо допустимості доказів та зміни запобіжного заходу відносно одного із обвинувачених. Одночасно головуючий наголосила, що, на її думку, розгляд справи сильно затягується і висловила припущення, що учасники процесу налаштовані на 20 років розгляду справи.
Обвинувачений адвокат Олександр Сергієнко на початку судового засідання наполягав на оголошенні поданого ним клопотання щодо допустимості доказів обвинувачення, однак суд відмовив у наданні йому слова на цьому етапі. Це спричинило гостру суперечку: обвинувачений наполягав на своєму праві висловитися, розмова з головуючою відбувалася на підвищених тонах. Суд неодноразово робив зауваження та закликав дотримуватися порядку ведення процесу, підтвердивши, що слово наразі не надається.
Як наслідок, Олександр Сергієнко заявив про намір підготувати клопотання про відвід суддям та попросив для цього час. Суперечка набула нових обертів, так як суддям вочевидь не сподобалось, що в засіданні відбуваються такі повороти. Після невеликої дискусії щодо прав учасників процесу, суд оголосив перерву на 15 хвилин.
Після продовження засідання Олександр Сергієнко повідомив, що подаватиме відвід лише у разі, якщо суд не надасть йому можливість висловитися щодо поданого ним клопотання. У відповідь головуюча зазначила, що всі подані клопотання розглядаються у встановленому порядку і нагадала про необхідність його дотримання.
Далі суд надав слово захиснику О. Сергієнка Івану Старості. У своєму виступі захисник оголосив раніше подані ним клопотання про неналежність та недопустимість доказів прокурора, які в попередніх засіданнях досліджувались судом, детально виклавши низку аргументів. Серед ключових тез, оголошених захисникомможна відзначити:
– відсутність доказового значення у досліджених документах (реєстраційних справах низки підприємств), які, за його словами, не підтверджують жодних обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні;
– порушеннях встановленої законом процедури збору доказів, наслідком чого є недопустимість таких доказів;
– необхідність визнання низки вже досліджених доказів недопустимими за доктриною «плодів отруєного дерева», за якою докази, отримані незаконним шляхом («отруєне дерево»), роблять недопустимими всі наступні похідні докази («плоди»), навіть якщо вони оформлені правильно.
Загалом захисник Олександра Сергієнка оголосивчотири із п’яти раніше підготовлених та поданих клопотань по 14 томам матеріалів досудового розслідування.
На цьому судове засідання завершилось. Судові засідання у даному провадженні стають помітно гострішими — кількість процесуальних суперечок зростає. Водночас, якщо і надалі в межах одного засідання розглядатимуться лише по одному-двом клопотанням, озвучені судом припущення щодо багаторічної тривалості цього процесу можуть виявитися цілком реалістичними.
