Рахункова палата затвердила звіт за результатами першого фінансового аудиту в історії Верховного Суду.
Аудит охопив фінансову та бюджетну звітність Верховного Суду, а також окремі показники судів, що ліквідуються або припиняють діяльність.
Що перевіряли
Фінансова звітність включала показники Верховного Суду та розпорядників коштів — судів, що ліквідуються або припиняють діяльність.
Бюджетна звітність також включала видатки державного підприємства, що належить до сфери управління Верховного Суду та обслуговує його діяльність.
Аудитом охоплено касові видатки у розмірі 2,2 млрд грн.
Обсяг активів станом на 1 січня 2026 року становив 1,4 млрд грн.
Який висновок зробила Рахункова палата
За результатами аудиту Рахункова палата дійшла висновку, що фінансова та бюджетна звітність Верховного Суду загалом відображає його фінансовий стан, фінансові результати та грошові потоки за 2025 рік.
Водночас аудитори висловили думку із застереженням.
Причина — консолідована звітність містить суттєві, але не всеохоплюючі невідповідності фінансової та зведеної бюджетної звітності, які впливають на її повноту та достовірність.
Які порушення виявили
Аудитори встановили заниження вартості необоротних активів Верховного Суду на 64,6 млн грн.
Це пов’язано з нарахуванням амортизації на будівлю, яка є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення. Відповідно до вимог бухгалтерського обліку, амортизація на такі об’єкти не нараховується.
Також аудитори звернули увагу на непослідовне застосування вимог щодо обліку об’єктів культурної спадщини: на дві інші пам’ятки, які перебувають в управлінні Верховного Суду, амортизацію не нараховували.
Що ще встановив аудит
У фінансовій звітності не відобразили операції зі спрямування Верховним Судом 75,6 млн грн державному підприємству «Дирекція з експлуатації та обслуговування».
Це підприємство належить до сфери управління Верховного Суду.
Причиною назвали нормативно-правову неврегульованість порядку відображення таких операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.
Інші недоліки
Аудит також виявив інші недоліки, які не вплинули на аудиторську думку.
Серед них:
- завищення активів балансу на понад 3 млн грн через несписання безнадійної дебіторської заборгованості;
- неврегульованість порядку визначення ліквідаційної вартості повністю замортизованих основних засобів, які продовжують використовуватися;
- нерозкриття інформації про виплати працівникам при звільненні.
Питання землі та держмайна
Аудитори встановили, що Верховний Суд не оформив право постійного користування трьома земельними ділянками.
Щодо двох із них причиною назвали тривалий нерозгляд відповідних питань Київською міською радою.
Через це вартість цих ділянок не була відображена в бухгалтерському обліку.
Також під час аудиту виявили невідповідність між даними бухгалтерського обліку та відомостями державних реєстрів щодо окремих об’єктів державної власності.
Яке майно не використовується
Аудитори також виявили об’єкти державної власності, які Верховний Суд тривалий час не використовує.
Серед них:
- нежитлові приміщення загальною площею понад 5 тис. кв. м;
- земельна ділянка площею 4,3 га в центральній частині Києва;
- три легкові автомобілі, що потребують ремонту.
Що далі
За результатами аудиту Рахункова палата надала рекомендації Міністерству фінансів України та Верховному Суду.
Вони мають стосуватися усунення виявлених недоліків у фінансовій звітності, бухгалтерському обліку та управлінні державним майном.
Джерело: Рахункова палата
Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки
