Суди закривають більшість справ, переданих НАЗК, через строки, докази та малозначність порушень

Більшість справ, переданих до суду за результатами роботи Національного агентства з питань запобігання корупції у 2020–2026 роках, суди закривають.

Про це пише NGL.media за результатами аналізу близько 3 тисяч справ.

Що сталося

Журналісти проаналізували справи, які потрапили до суду за результатами роботи НАЗК у 2020–2026 роках.

За даними аналізу, 52% усіх протоколів, складених НАЗК, суди закривають.

У справах про конфлікт інтересів цей показник сягає 90%.

Ще у 5% справ фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності.

Чому суди закривають справи

За даними NGL.media, найчастіше справи закривають із трьох причин:

  • порушення строків притягнення до відповідальності;
  • брак доказів;
  • малозначність порушення.

Саме ці фактори часто не дозволяють довести справу до реального покарання.

Чому статистика НАЗК покращилася з 2024 року

Починаючи з 2024 року, частка виграних НАЗК справ у судах зросла приблизно до 60%.

Однак, за даними журналістів, це покращення значною мірою пов’язане зі справами про несвоєчасне звітування політичних партій.

Наприкінці 2023 року набрав чинності закон, який відновив обов’язок партій подавати квартальні звіти.

Після цього НАЗК почало активніше перевіряти подання таких звітів і складати адміністративні протоколи у разі порушень.

Ці справи простіше довести, ніж справи про конфлікт інтересів або інші складні корупційні порушення.

Що з перевіркою декларацій

Щороку близько 630 тисяч українських посадовців подають декларації.

Фізично перевірити кожну з них неможливо, тому НАЗК використовує автоматизовану перевірку.

Декларації зіставляються з державними реєстрами та базами даних. Якщо система виявляє невідповідності, декларант отримує повідомлення і може врахувати помилки під час подання наступної декларації.

Окремо частину декларацій відбирають на поглиблену перевірку, яку проводять працівники НАЗК.

На таку перевірку щороку потрапляє близько тисячі декларацій.

У чому проблема автоматизованої перевірки

За даними NGL.media, автоматизовані процеси створювалися як допоміжний інструмент для аналізу декларацій, але на практиці мають обмеження.

Якщо декларант вказує лише дані, які повністю збігаються з державними реєстрами, система може не виявити ризиків, бо їй нема з чим порівнювати іншу інформацію.

Офшори, готівка, витрати на навчання дітей за кордоном та інші непрямі ознаки статків можуть залишатися поза межами автоматичного контролю.

Що кажуть експерти

У Transparency International Ukraine звертають увагу, що НАЗК виявляє багато порушень щодо недостовірних відомостей, але значно менше справ про необґрунтовані активи та ознаки незаконного збагачення.

Саме такі справи, за оцінкою організації, формують основний запит суспільства та міжнародних партнерів.

Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна зазначила, що питання ризикоорієнтованого підходу до перевірки декларацій у Верховній Раді порушувалося неодноразово.

За її словами, мета має полягати не в перевірці всіх 600 тисяч декларацій на рік, а у здатності визначати ті декларації, які насамперед потребують уваги.

Що з оскарженнями результатів перевірок

Частину результатів перевірок фігуранти успішно оскаржують у суді.

За даними NGL.media, у 2020–2025 роках було подано 104 такі позови.

Із них 88 позовів суди задовольнили.

Чому це важливо

НАЗК має бути одним із ключових органів у системі запобігання корупції, зокрема через перевірку декларацій і моніторинг способу життя посадовців.

Однак висока частка закритих судових справ, проблеми з доказами та обмеження автоматизованих перевірок ставлять питання про ефективність цієї системи.

Особливо це важливо для справ, які стосуються не формальних порушень, а можливих необґрунтованих активів, незаконного збагачення та реальних корупційних ризиків.

Дізнавайтесь новини юридичного світу першими у телеграм-каналі Окремої Думки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *