Володарчук Анастасія Юріївна
Старший юрист АО “Ганна Іщенко та партнери”
Аграрний сектор України щодня працює в умовах екстремального ризику. Зрив строків поставки зернових або олійних культур давно перестав бути рідкістю. Проте, коли зерновиз зупиняється в черзі на кордоні через блокування пунктів пропуску, аномальна злива робить неможливим збір урожаю в строк, або шторм у порту унеможливлює завантаження судна, зернотрейдер чи сільгоспвиробник стикається не лише з логістичною проблемою, а й із загрозою мільйонних штрафів, пені та позовів про відшкодування збитків (зокрема, упущеної вигоди).
Перша інстинктивна реакція багатьох юристів та менеджерів – послатися на форс-мажор(обставини непереборної сили). Однак у практиці Торгово-промислової палати України (ТПП України) та судовій практиці чимало агропідприємств програють справи саме через хибне розуміння форс-мажору.
Чи є злива «форс-мажором», якщо це звичайний сезонний дощ?
Чи звільняє від відповідальності затор із залізничних вагонів?
Як зв’язати конкретну подію з неможливістю виконати конкретний пункт договору?
У цій статті детально розберемо алгоритм дій юридичної служби: від кваліфікації ризику до отримання сертифіката ТПП та захисту позиції в суді чи арбітражі (GAFTA/FOSFA).
1. Погода vs Логістика. Що є форс-мажором, а що – комерційним ризиком?
Перш ніж готувати повідомлення контрагенту, юрист повинен чітко розмежувати поняття: форс-мажор (ст. 617 Цивільного кодексу України, Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні») та звичайна зміна кон’юнктури ринку / комерційний ризик (ст. 625 ЦК України).
Критерії форс-мажору (надзвичайних та невідворотних обставин):
1. Надзвичайність. Подія має екстраординарний характер, що виходить за межі нормального перебігу подій.
2. Невідворотність. Відсутність технічної або економічної можливості запобігти події та її наслідкам.
3. Непередбачуваність. На момент укладення договору сторони не могли передбачити виникнення цих обставин.
4. Причинно-наслідковий зв’язок. Саме ця обставина робить виконання зобов’язання абсолютно неможливим, а не просто дорожчим чи менш вигідним.
Порівняльний аналіз обставин
| Категорія | Обставина | Кваліфікація | Юридична оцінка та позиція судів |
| Погода | Посуха, затяжні дощі, град, заморозки | Вибіркова (залежить від рівня надзвичайності) | Не будь-який дощ є форс-мажором. Якщо показники опадів перевищують багаторічні кліматичні норми (що підтверджується Гідрометеоцентром), це форс-мажор. Звичайні сезонні коливання – це нормальний підприємницький ризик. |
| Погода | Шторм у порту, замерзання акваторії | Часто форс-мажор | Підтверджується довідками капітана порту чи метеослужби. Припинення вантажних операцій через небезпечні метеоумови визнається непереборною силою. |
| Логістика | Блокування кордонів/пунктів пропуску | Переважно форс-мажор | Протести, страйки, перекриття трас третіми особами, закриття кордонів рішеннями урядів – визнаються форс-мажором, якщо немає альтернативних розсудливих маршрутів. |
| Логістика | Відсутність вільних вагонів / конвеєра / дефіцит палива | Комерційний ризик | Судова практика сувора: брак транспортних засобів, відмова перевізника, зростання тарифів – це підприємницький ризик аграрія (ст. 42 ГК України). Виконувати треба або шукати дорожчий транспорт. |
| Логістика | Затримки через масовані обстріли інфраструктури | Форс-мажор / Військові дії | Безпосереднє руйнування портових терміналів, елеваторів або залізничного полотна є класичним форс-мажором. |
2. Алгоритм фіксації форс-мажорних обставин: Крок за кроком
Навіть якщо відбувся найочевидніший форс-мажор, формальна помилка в процесі фіксації може позбавити сторону права на звільнення від відповідальності.
Подія: Злива/Затор → Крок 1: Первинна фіксація (Акти, Гідромет, Фото) → Крок 2: Оперативне повідомлення контрагента (Строки!) → Крок 3: Вжиття заходів із мінімізації збитків → Крок 4: Звернення до ТПП України / Регіональної ТПП → Крок 5: Переговори / Звільнення від штрафів / Суд
Крок 1. Первинна документальна фіксація «на землі»
Якщо зірвано строки збирання врожаю через зливу чи засуху, або поставку зупинено в порту/на кордоні, зберіть доказову базу негайно:
1. Агрометеорологічні умови:
− Запит до обласного чи районного центру з гідрометеорології (Офіційні довідки про кількість опадів, температурні аномалії, порівняння з нормами за останні 10–30 років).
− Акти обстеження посівів/полів із залученням представників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, місцевої ОТГ, незалежних сюрвеєрів.
2. Логістичні затори та блокування:
− Довідки від Укрзалізниці про введення конвенційних заборон (конвенцій) на перевезення.
− Акти трекінгу GPS з машин, витяги з електронної черги («єЧерга»).
− Офіційні повідомлення Державної прикордонної служби України та Національної поліції про перекриття автошляхів чи блокування ПП.
− Акти простійного характеру, складені за участю сюрвеєра в порту.
Крок 2. Оперативне та належне повідомлення контрагента
Це найкритичніший етап. Більшість зовнішньоекономічних (GAFTA, FOSFA) та внутрішніх українських контрактів містять так зване Notice Clause (застереження про повідомлення).
(!) Якщо контракт вимагає повідомити покупця про виникнення форс-мажору протягом 3-х робочих днів, а юрист надіслав нотифікацію на 5-й день – ви автоматично втрачаєте право посилатися на форс-мажор! Навіть якщо Торгово-промислова палата пізніше видасть сертифікат.
Вимоги до повідомлення:
1. Спосіб відправки. Строго за реквізитами, вказаними в розділі «Повідомлення» чи «Адреси та реквізити сторін» (офіційна e-mail адреса, Courier, Укрпошта з описом вкладення).
2. Зміст. Детальний опис події, причинно-наслідковий зв’язок, очікуваний строк затримки виконанні, перелік доданих первинних доказів.
Крок 3. Мінімізація збитків
Боржник не має права просто «скласти руки», посилаючись на форс-мажор.
Згідно з загальними принципами цивільного та торгового права (а також правил GAFTA/FOSFA), сторона, що опинилася під впливом форс-мажору, зобов’язана вжити усіх розумних заходів для зменшення шкоди для обох сторін.
Приклад: Якщо заблоковано один пункт пропуску на кордоні з Польщею, чи намагався перевізник/постачальник перенаправити авто через Румунію чи залізницю? Якщо ні – суд може розцінити це як бездіяльність.
3. Отримання Сертифіката ТПП
Сертифікат Торгово-промислової палати України (або регіональної ТПП) є належним і допустимим доказом існування форс-мажорних обставин в Україні. Проте сам по собі процес його отримання вимагає високого рівня юридичної техніки.
Що необхідно подати до ТПП?
1. Заява встановленої форми (підписана керівником або уповноваженою особою за довіреністю).
2. Копія договору (контракту) з усіма специфікаціями, додатковими угодами та інвойсами.
3. Документи, що підтверджують настання обставин (довідки Гідрометцентру, рішення органів влади, акти ДПСУ, фото/відеоматеріали, довідки портів).
4. Документи, що підтверджують причинно-наслідковий зв’язок між обставиною та неможливістю виконання в строк (наприклад, витяги з бухгалтерського обліку про обсяги зібраного зерна, Акти зачистки, документи про неможливість виїзду транспорту).
5. Доказ повідомлення контрагента у строк, визначений договором.
(!) ТПП не встановлює факт наявності дощу чи страйку як такий – вона встановлює неможливість виконання конкретного зобов’язання у конкретний строк через цей дощ чи страйк. Заява до ТПП має описувати ланцюжок: Подія → Наслідок для інфраструктури →Фізична унеможливленість поставки певної кількості тон зерна в термін до певного числа.
4. Аналіз судової практики Верховного Суду та арбітражів
Останні рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС) істотно зміцнили вимоги до застосування інституту форс-мажору.
1) Сертифікат ТПП не має наперед встановленої сили для суду
Верховний Суд неодноразово наголошував (наприклад, у постановах КГС ВС від 25.01.2023 у справі № 904/3886/21, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22):
Наявність сертифіката ТПП не є беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин. Суд оцінює сертифікат у сукупності з іншими доказами. Сам по собі факт видачі сертифіката не звільняє суд від обов’язку дослідити, чи дійсно ці обставини мали надзвичайний та невідворотний характер для конкретного зобов’язання.
2) Загальний лист ТПП України від 28.02.2022 щодо війни НЕ є автоматичною індульгенцією
Багато аграріїв припустилися помилки, вважаючи, що загальний лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 про засвідчення військової агресії РФ форс-мажором повністю звільняє їх від обов’язку виконувати контракти.
Верховний Суд чітко розмежував: Військові дії є форс-мажором лише тоді, коли вони безпосередньо унеможливили виконання конкретного договору (наприклад, знищення складу із зерном внаслідок ракетного удару, окупація території, де знаходилося зерно). Якщо господарська діяльність ведеться на підконтрольній території, а затримка сталася через зростання цін на пальне чи звичайний дефіцит машин, лист ТПП не допоможе.
3) Специфіка стандартних контрактів GAFTA / FOSFA
У зовнішньоекономічних контрактах поставок зерна (наприклад, GAFTA 78, FOSFA 54) форс-мажорні застереження розроблені надзвичайно детально.
1. Повідомлення (Notice). Повинно бути надіслано негайно (протягом декількох днів з моменту настання події).
2. Продовження строку виконання (Extension Clause). Зазвичай виникнення форс-мажору спочатку автоматично продовжує строк поставки (наприклад, на 21 або 30 днів). І лише якщо обставини тривають понад цей строк, контракт може бути розірваний без взаємних штрафних санкцій.
3. Недотримання процедури. В арбітражі GAFTA найменше відхилення від строків подачі повідомлення позбавляє продавця права посилатися на Прецедентне право або Force Majeure Clause.
5. Зразок юридичної техніки. Формулювання застережень у контракті
Щоб захистити агропідприємство від ризиків у майбутньому, юридичній службі слід відмовитися від формального («копіпастного») розділу про форс-мажор і впровадити робочі формулювання.
Рекомендована деталізація розділу «Форс-мажор» у договорі поставки зерна:
1. Спеціальне формулювання обставин:
«Сторони погодили, що під форс-мажорними обставинами в межах цього Договору розуміються, зокрема, але не виключно:
– аномальні метеорологічні явища в регіоні вирощування/відвантаження Товару (визначені як відхилення від багаторічної норми понад [X]%, що підтверджується довідкою Гідрометцентру);
– введення державними органами або Укрзалізницею конвенційних заборон на перевезення вантажів строком понад [X] календарних днів;
– блокування пунктів пропуску через державний кордон третіми особами (страйки, акції протесту) тривалістю понад [X] днів;
– руйнування або пошкодження портової/елеваторної інфраструктури внаслідок бойових дій, воєнних конфліктів або ракетно-дронових атак.»
2. Строки та порядок нотифікації:
«Сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, зобов’язана письмово (шляхом направлення повідомлення на електронну адресу: [email] з подальшим направленням кур’єром) повідомити іншу Сторону не пізніше [3] робочих днів з дня, коли їй стало відомо або повинно було стати відомо про їх настання.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє таку Сторону права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань.»
3. Доказова база:
«Належним доказом наявності форс-мажорних обставин є Сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною ТПП, а для іноземних суб’єктів – відповідним компетентним органом країни виникнення обставини.»
6. Чек-лист для юридичної служби агрокомпанії при зірванні поставки
Якщо логістика зупинилася або погода зіпсувала плани відвантаження, скористайтеся цим покроковим алгоритмом:
− День 1. Отримати первинну інформацію від відділу логістики/департаменту агровиробництва. Оцінити, який саме пункт контракту порушується (строк поставки, якість, обсяг).
− День 1–2. Фіксуємо подію на місці. Фіксуємо фото/відео, складаємо внутрішній Акт за участю комісії підприємства, подаємо запит до Гідрометцентру / ДПСУ / Укрзалізниці / Адміністрації морських портів.
− День 1–3 (суворо в межах строків договору). Направляємо контрагенту офіційне Повідомлення про форс-мажор із зазначенням орієнтовного строку затримки.
− Паралельно. Запропонувати контрагенту альтернативні варіанти (зміна пункту відвантаження, незначне відстрочення, зміна транспорту) з фіксацією переговорів у листуванні.
− День 3–7. Збираємо повний пакет документів та подаємо заяву до Торгово-промислової палати для отримання Сертифіката.
− Після отримання Сертифіката. Направляємо його копію контрагенту та готуємо додаткову угоду про продовження строків виконання договору або його розірвання за згодою сторін без застосування штрафних санкцій.
Висновки
Зрив поставки зерна через несприятливі погодні умови або логістичні колапси – це іспит для юриста агробізнесу на оперативність та точність. Плутанина між «комерційним ризиком» та «форс-мажором», пропущені строки нотифікації або надія на «автоматичну дію листа ТПП» коштують підприємствам сотні тисяч доларів у вигляді збитків та штрафів.
І пам’ятайте, форс-мажор – це не просто подія, це процесуально бездоганно доведений причинно-наслідковий зв’язок між цією подією та технічною/фізичною неможливістю виконати договір у строк. Захист агробізнесу починається з грамотно написаного контракту та вивіреного до дня алгоритму дій на етапі збирання та відвантаження врожаю.
