Олексій Білошицький
Начальник Департаменту патрульної поліції, адвокат, доктор філософії в галузі права, заслужений юрист України.
1. Яка цифра у статистиці патрульної поліції сьогодні найбільше Вас тривожить і чому?
Найбільше мене тривожать цифри, за якими стоять людські життя.
Це і кількість загиблих і поранених на фронті, загиблі та травмовані цивільні внаслідок російських ударів по мирних містах, статистика дорожньо-транспортних пригод із потерпілими та загиблими. За кожною такою цифрою -людська доля, трагедія, біль рідних і близьких.
Водночас, як для керівника, для мене надзвичайно важливим є особовий склад. Тому мене глибоко тривожить кількість жетонів, що з’являються на Меморіалі пам’яті загиблих патрульних.
За кожною “одиницею” у звітах – чиєсь обірване життя. За кожним жетоном – історія поліцейського, який беззастережно присвятив себе служінню людям і Україні.
Це ті цифри, які ми ніколи не хотіли б бачити зростаючими, адже кожна з них означає непоправну втрату – життя.
2. Якою є статистика дорожньо-транспортних пригод в Україні цього року? Чи вдалося зменшити кількість загиблих і травмованих у порівнянні з аналогічним періодом минулого року?
З початку року (січень-серпень) на дорогах країни поліцейські зареєстрували 16 040 ДТП із загиблими та/або травмованими, за аналогічний період минулого року таких ДТП 16 423, у яких загинула 1 741 особа (1 968 осіб) та травмовано 20 258 осіб (20 463 особи). Бачимо зменшення кількості ДТП з летальними наслідками і це мене тішить. Адже це результат комплексу заходів і спільної роботи всіх, хто відповідає за безпеку на дорогах, зокрема й нашої роботи.
3. Які порушення правил дорожнього руху сьогодні найчастіше призводять до ДТП із тяжкими наслідками? Чи змінився цей перелік за останні роки?
Швидкість залишається у топі порушень, які призводять до ДТП із тяжкими наслідками. 42,5% ДТП із загиблими та/або травмованими пов’язані саме з перевищенням швидкості. Далі – порушення правил маневрування, недотримання безпечної дистанції та порушення правил проїзду нерегульованих перехресть і пішохідних переходів.
4. Якою сьогодні є ситуація з нетверезим керуванням? Скільки таких фактів задокументували патрульні цього року? Як боротися з нетверезими водіями?
З початку року (січень-серпень) поліцейські склали 73 918 протоколів за ч. 1–4 статті 130 КУпАП. Я хочу тут наголосити, що допоки водії будуть сідати за кермо нетверезими і нехтувати правилами, доти ми будемо їх зупиняти, виявляти такі факти та притягати порушників до відповідальності. Водночас важливо не лише реагувати на вже скоєні правопорушення, а й запобігати їм. Одним із превентивних інструментів можуть стати так звані пункти тверезості — місця перевірки водіїв на стан сп’яніння. Такий підхід діє в більшості країн ЄС, США та Канади і підтверджує свою ефективність. За умови правильного та систематичного застосування він може значно зменшувати кількість нетверезих водіїв на дорогах, збільшувати ймовірність їх виявлення та притягнення до відповідальності.
5. Наскільки ефективною залишається система автоматичної фіксації порушень? Скільки камер працює сьогодні, чи планується їх розширення і які результати вони вже дали?
Перше і основне, що варто зауважити: у місцях, де встановлені камери автоматичної фіксації, кількість ДТП із загиблими та/або травмованими знизилася в рази.
Тому, якщо говорити про ефективність камер та їхній вплив на зменшення аварійності, то як один з елементів системи вони суттєво впливають на безпеку. Умовно можна сказати: більше камер — менше ДТП із тяжкими наслідками на дорогах.
Але ми розуміємо, що багато водіїв просто зменшують швидкість на ділянці, де встановлена камера, а після її проїзду знову пришвидшуються. Тому автофіксація — це лише один з елементів контролю за дотриманням ПДР. Ще одним елементом впливу є повернення “фантомних патрулів” для контролюшвидкісного режиму в русі на дороги України.
Після низки смертельних ДТП у Києві та, за ініціативи Міністра внутрішніх справ, 31 серпня на дороги України повернулися “фантомні патрулі”. Наразі вони працюють у місті Києві та Київській області. Зовні вони майже не відрізняються від звичайних машин, але оснащені системами вимірювання швидкості в автоматичному режимі, що дозволяє фіксувати порушення прямо під час руху і часто без зупинки порушника. За 14 днів, за результатами роботи “Фантомів” винесено 22 004 постанови, шо свідчать про актуальну проблему перевищення швидкості.
Також хочу зауважити, що водіями таких авто є патрульні, що виконують свої обов’язки, тож під час грубих порушень ПДР вони можуть зупиняти порушників та притягувати до відповідальності. І, власне, надавати також допомогу тим, хто її потребує.
І я завжди кажу, що на зниження аварійності впливає ціла низка чинників: безпечна інфраструктура, розуміння невідворотності відповідальності, культура поведінки на дорозі та усвідомлення необхідності дотримуватися ПДР.
З 20 серпня 2026 року на автомобільних дорогах України запрацювали 50 нових комплексів автофіксації порушень, тож станом на 4 вересня 2026 року в системі автофіксації функціонує 426 стаціонарних приладів контролю. Вони встановлені на автомобільних дорогах загального користування, вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах, крім областей, де відбуваються бойові дії або які безпосередньо наближені до зон бойових дій.
І будуть ще, адже питання пріоритетне. Якщо говорити про кількість винесених постанов за допомогою комплексів, то протягом січня–серпня 2025 року поліцейські винесли 3 348 513 постанов, а за аналогічний період 2026 року — 3 267 278 постанов.
6. Яким є кадровий потенціал патрульної поліції? Чи вистачає особового складу, який відсоток вакансій залишається відкритим і в яких регіонах проблема є найгострішою?
Ні для кого не секрет, що дефіцит кадрів присутній. Умови воєнного стану та низький рівень грошове забезпечення мають свій високий негативний ефект на комплектність особового складу. Також, значна частина наших патрульних зараз виконує бойові завдання на фронті, пліч-о-пліч із Силами оборони. Наші побратими та посестри несуть службу у лавах бригади Департаменту патрульної поліції “Хижак”, що також впливає на комплект патрулів, що можуть бути задіяні на патрулювання вулиць українських міст.
Якщо говорити про географію, то є певні регіони, де темп життя залишається вкрай високим, а обсяги викликів та завдань створюють найбільше навантаження на наш особовий склад. Саме в таких областях питання комплектування стоїть найгостріше, і там ми найбільше потребуємо підсилення новими кадрами.
Ми знаємо, що серед громадян є багато небайдужих людей, які щиро хочуть бути корисними своїй країні саме зараз. Якщо ви маєте це внутрішнє прагнення допомагати іншим, брати на себе відповідальність та робити свій дім безпечнішим — ми чекаємо на таких людей у лавах патрульної поліції. Це чудова можливість перетворити своє бажання змін на реальні дії. Тож долучайтеся.
7. Як війна змінила роботу патрульної поліції? Яка частина ресурсів сьогодні спрямовується на виконання завдань, пов’язаних із воєнними викликами? Скільки патрульних на фронті?
Війна змінила не просто специфіку нашої роботи — вона змінила саму ДНК патрульної поліції. з 24 лютого 2022 року ми стали підрозділом, на який лягли складні виклики.
Змінилося все. Патрульні зараз — це перші, хто прибуває на місця ворожих ударів та розбирають завали, надають домедичну допомогу і евакуюють людей просто з-під вогню, часто ризикуючи потрапити під повторний удар.
Значна частина нашого часу та зусиль сьогодні прямо чи опосередковано працює на завдання воєнного часу. Це ліквідація наслідків прильотів, робота на блокпостах, контроль за дотриманням комендантської години, робота в прифронтових регіонах та безпосередня бойова робота на фронті, супроводи надважливих військових вантажів чи медиків із донорськими органами для оперативної трансплантації.
Окрім того, ми постійно здійснюємо евакуацію населення з прифронтових громад, зустрічаємо евакуаційні поїзди, а також беремо активну участь в евакуації домашніх тварин із зон небезпеки. Важливо згадати, патрульні Донеччини, Херсона, Сум несуть службу у прифронтових містах в режиміпатрулювання, як і до повномасштабного вторгнення, однак додалися виклики у реаліях війни. Це, наприклад, робота антидронових груп, допомога на прильотах, евакуація населення. Хоча на прильотах ми допомагаємо у всіх містах незалежно від географії країни. Окремо на фронті наша поліцейська бригада виконує бойові задачі.
8. Наскільки актуальною залишається проблема перевищення швидкості? Які цифри свідчать про масштаби цього порушення і чи плануються нові заходи для його зменшення?
Проблема перевищення швидкості залишається надзвичайно актуальною, як я вже казав – це 42,5% від усіх ДТП з тяжкими наслідками.
Від початку року через порушення швидкісного режиму зареєстровано понад 6 779 ДТП із загиблими та/або травмованими. Але головне — не лише кількість аварій. 970 людей загинули, ще 8 536 отримали травми.
Тому ця сфера однозначно потребує системного підходу. Це і безпечна дорожня інфраструктура: острівці безпеки, світлофори, освітлення, належна організація руху, і контроль за швидкістю, і використання камер автофіксації, TruCAM та “Фантомів”, і проведення освітніх кампаній для усіх учасників дорожнього руху.
Не менш важливою є співпраця між усіма відповідальними структурами — поліцією, органами місцевого самоврядування, профільними міністерствами та Верховною Радою — для створення безпечних умов на дорогах.
17 липня цього року Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт № 15348, яким, зокрема, передбачається встановити співмірність покарання за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів в рамках окремої статті КУпАП, відносно ступеня небезпеки такого порушення.
Законопроєкт передбачає нову градацію штрафів залежно від того, наскільки перевищено швидкість, принцип: чим більше перевищення — тим суворіше покарання та окрему відповідальність для водіїв, які систематично ігнорують швидкісні обмеження (5 і більше грубих порушень протягом року).
Наступним етапом має стати розгляд законопроєкту Верховною Радою України.
Але найважливіше — розуміти, що жодна камера, штраф чи поліцейський не можуть бути поруч із кожним учасником дорожнього руху щосекунди. Тому безпека починається з особистої відповідальності кожного.
9. Останніми роками значно побільшало електросамокатів та іншого легкого електротранспорту. Чи відображається це вже у статистиці ДТП і чи потребує ця сфера додаткового врегулювання?
Щодо урегулювання, 11 червня Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт № 3023, яким, зокрема, визначаються права та обов’язки користувачів легких персональних електричних транспортних засобів.
Йдеться про електросамокати, моноколеса та інші подібні засоби пересування, які останніми роками стали звичним явищем на вулицях українських міст. Водночас чинне законодавство досі не визначає чітких прав, обов’язків та відповідальності їхніх користувачів.
Законопроєкт передбачає офіційне визнання користувачів персонального легкого електротранспорту учасниками дорожнього руху та встановлює базові правила їхньої поведінки на дорозі.
Після ухвалення закону планується внесення змін до правил дорожнього руху, де буде деталізовано питання вікових обмежень, швидкісних режимів та інших аспектів користування персональним легким електротранспортом. Наступним етапом має стати розгляд законопроєкту Верховною Радою України.
З початку року (січень–серпень 2026 року) поліцейські зареєстрували 972ДТП із загиблими та/або травмованими за участю легкого персонального або низькошвидкісного легкого електричного транспортного засобу. У яких 20 людей загинули, ще 1 062 людини отримали травми.
Окремо хочу звернути увагу на проблему керування електротранспортом у стані сп’яніння. За вісім місяців 2026 року поліцейські склали 2 985 протоколів на водіїв легких персональних та низькошвидкісних легких електричних транспортних засобів за керування у стані сп’яніння.
10. Які напрями роботи стануть пріоритетними для Вас як для нового керівника Департаменту патрульної поліції? За якими показниками Ви будете оцінювати успішність цих змін?
Для мене Департамент патрульної поліції — це не нове місце. Це команда, з якою ми пройшли шлях від перших днів створення служби і до найважчих випробувань повномасштабної війни. Тому мої пріоритети на посаді очільника — глибоке масштабування того досвіду, який ми здобули, та адекватна відповідь на виклики, що постали перед нашою країною.
Сильна команда — це команда, яка не чекає, поки зміняться обставини, а змінюється сама — швидше, ніж змінюються виклики. І вже на це все зроблені певні перші кроки, про які я казав вище. Я виділяю три ключові напрями.
І вже на це все зроблені певні перші кроки, про які я казав вище. Я виділяю три ключові напрями.
Перший — бойова спроможність, підготовка та технологічність.
Патрульна поліція сьогодні — це не лише безпека на вулицях міст, а й безпосередня участь у бойових діях. Наша бригада “Хижак” щодня доводить свою ефективність на напрямках фронту. Тому нашим пріоритетом є подальший розвиток наших бойових підрозділів, якісна підготовка особового складу, упровадження сучасних технологій та забезпечення бійців усім необхідним для ефективного знищення ворога. Війна стала високотехнологічною, і ми маємо не лише відповідати її викликам, а й діяти на крок попереду.
Наші патрульні систематично тренуються, вдосконалюють та відточують свої навички, щоб професійно діяти навіть у найскладніших обставинах. Ми також переглянули протоколи реагування та програми підготовки, зокрема щодо тактики дій із застосуванням зброї та боєприпасів, які можуть бути на руках у громадян.
Ми проходимо бойовий вишкіл на полігонах, вдосконалюємо навички вогневої, тактичної підготовки, відпрацьовуємо алгоритми домедичноїдопомоги, навчаємося швидко оцінювати обстановку та ухвалювати рішення в умовах, максимально наближених до бойових.
Інструктори, а це до речі, бойові офіцери Національної гвардії України “Азову” і “Хартії”, які здобули практичний бойовий досвід безпосередньо під час виконання бойових завдань у складі бойових бригад і корпусів Національної гвардії України, а також інструктори Навчально-бойових центрів НГУ та Департаменту патрульної поліції приділяють особливу увагу безпечному поводженню зі зброєю, точності стрільби та діям у стресових ситуаціях.
Також нещодавно ми відкрили власний Центр підготовки патрульної поліції для підготовки поліцейських до дій в умовах підвищеного ризику. Ми проходимо навчання за курсом “Активний стрілець” та відпрацьовуємо тактичні навички, командну взаємодію та алгоритми дій у кризових ситуаціях. Це наша власна програма з урахуванням міжнародного досвіду. У центрі стартував базовий інструкторський курс, після завершення якого інструктори навчатимуть своїх колег за єдиними сучасними стандартами.
Другий напрямок — безпека в містах в умовах колосального навантаження.
Ми повинні оптимізувати наші процеси так, щоб швидкість та якість реагування на виклики 102/112 залишалися на стабільно високому рівні.
Третій, але не менш важливий, це окремий жорсткий фокус на безпеку на дорогах. Ми будемо посилювати превентивні заходи та контроль, особливо щодо керування транспортними засобами у стані сп’яніння та із перевищеннямшвидкості.
11. Чи планує патрульна поліція найближчим часом впроваджувати нові цифрові сервіси або технології, які зроблять її роботу ефективнішою та більш прозорою для громадян?
Цифровізація для нас — це вже не плани на майбутнє, а щоденна реальність і вимога часу. Ми розуміємо просту істину: що більше процесів автоматизовано, то менше простору для людського фактора, корупційних ризиків чи маніпуляцій. Тому відповідь — так, ми не просто плануємо, ми вже активно це впроваджуємо: розвиток системи автофіксації порушень ПДР,запуск “Фантомів”, оформлення адмінматеріалів в електронному виді, складання схеми ДТП за допомогою службових планшетів. Усе це вже функціонує. А нове — ми анонсуємо.
12. Якщо через рік ми знову зустрінемося на інтерв’ю, які три конкретні цифри мають змінитися, щоб Ви могли сказати: патрульна поліція стала ефективнішою?
Насправді, в умовах війни робити прогнози навіть на рік уперед дуже складно. Буває, що буквально за кілька місяців повністю змінюється оперативна обстановка, а разом із нею і наші пріоритети. Тому ефективність нашої роботи точно не варто оцінювати лише цифрами.
Але є речі, над якими ми будемо працювати незалежно від обставин. Насамперед, підготуємо якомога більше патрульних за новітніми програмами і сучасними підходами. Продовжимо посилювати контроль за безпекою дорожнього руху, зокрема збільшенням комплексів автофіксації та присутністю «фантомів» на дорогах. Окремий пріоритет — наша бригада «Хижак» і ми будемо нарощувати її спроможності, посилювати підготовку, технологічну складову та забезпечення, адже сьогодні патрульні виконують завдання не лише на вулицях українських міст, а й безпосередньо на фронті.
